козацький[коза́цький]

коза́цький -а, -е. Прикм. до козак 1-3). Козацька "чайка" . || Належний козакові, козакам. || Якого носили козаки (у 1, 2 знач. ). || Власт. козакові, козакам. Коз а цька старш и на — керівна привілейована верхівка українського козацтва, яку обирали на козацькій раді.

КОЗА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до коза́к 1, 2. Де кров текла козацькая, Трава зеленіє (Т. Шевченко); Остап зібрав собі гарне військо козацьке потроху і вже був напоготові йти на турка (Марко Вовчок); З-за гори доноситься гомін, .. чується маршова козацька пісня... (Панас Мирний); Місяць із-за лісу піднявся ощербком пригаслим і світить, мов із давнини. Степові царства бачив, козацькі дозори під цим місяцем пасли своїх коней... (О. Гончар); Багатьох козацьких отаманів вважали характерниками (О. Бердник); Кутузов зміцнив сили партизанів ще двома козацькими полками, у складі яких були й українці (О. Шугай); // Належний козакові, козакам. Перед моїми очима ніби по Дніпрі заворушились козацькі чайки (І. Нечуй-Левицький); – А були колись і оці степи вільними степами. Колись і їх тільки козацькі коні топтали (Г. Хоткевич); Але у Києві своє Дихання у підземній тиші, Воно свої нитки снує. Снує з легенького проміння Від мідних літер: “Арсенал”, Від того сизого каміння, Яке дробилось на креміння В козацький кріс і самопал (П. Воронько); // Який походить із козаків. Душу, тіло ми положим за свою свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду (П. Чубинський); // Який носили козаки, поширений серед козаків (у 1, 2 знач.). Сидить чоловік у хорошому жупані, і шапка на ньому козацька (Г. Квітка-Основ'яненко); Колись на цій голові буйно розвівався традиційний козацький оселедець (С. Добровольський); Старшина зупинився .. очима на старому-старому дідові з козацькими сивими вусами (І. Багряний); – Ви відомий спеціаліст, вас скрізь знають. Та ще й, – він засміявся наївно, по-парубочому, – і прізвища ж у вас козацькі: Отава, Паливода... (П. Загребельний); // Власт. козакові, козакам. [Василь:] Зосталося одно Запоріжжя, де ще живуть козацькі звичаї, де воля подає руку то одному безталаннику, то другому... (Панас Мирний); [Дівчата:] Ти думав, як зодягся по-козацькому та пістоль за пояс, то уже й козак? Еге, наберись козацького хисту поперед! (С. Васильченко); Нас до бабусь мама з татом для того й привезли, щоб, як тато казав, діти вільним духом надихнулися! І де ж отой вільний дух? Де козацьке роздолля і права дитини? (І. Андрусяк).