кокос[коко́с]

КОКО́С, а, ч. 1. Те саме, що Коко́сова па́льма (див. па́льма). – Звідки беруться оці всі екзотичні овочі? – З княжої оранжереї. Там росте манго і папая, дактилі й кокоси. А які птахи там щебечуть! (Ю. Винничук); Із плодів кокосів та соку дерев одержують харчові продукти, з деревини та листя виготовляють дрібні вироби (з наук.-попул. літ.); Батьківщиною кокосів, імовірно, є Південно-Східна Азія (Малайзія), проте зараз вони повсюдно поширені в тропіках обох півкуль, як у культурному, так і в дикорослому вигляді (із журн.). 2. Плід цієї пальми. Збивши кокосового горіха, я випивав з нього молоко і поїдав ніжну зелену масу кокоса (Ю. Яновський); Кокосовий горіх, або кокос – це кістянка, завдовжки 15–30 см, масою 1,5–2,5 кг. Ростуть кокоси групами по 15–20 плодів, повністю дозріваючи протягом 8–10 місяців (з наук.-попул. літ.).