колобок[колобо́к]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
КОЛОБО́К, бка́, ч. 1. Невеликий круглий хлібець. Дід і просить: – Бабусю! Спекла б ти колобок! – Та з чого ж я спечу, коли й борошна нема? (з казки); Винесли [молодики] цілу тацю, повну мисок і мисочок з варениками з сиром і маслом, з круглими колобками, що плавали в меду, пиріжками з м'ясом і рибою, налисниками (Е. Андієвська); * У порівн. Господиня стояла посеред сіней із плескатим віником. Кругла, як колобок (Є. Гуцало). 2. перен. Невеликий предмет круглої форми. Для вибухових підземних робіт треба заготовляти колобки, цебто глиняні кулі, з яких вибухівники беруть потрібну кількість глини, щоб замазувати отвори в породі або вугіллі перед тим, як зробити вибух (Б. Антоненко-Давидович); – Синку! Поки сонце геть не розтопило живицю, по виколупуй її iз щiлин та скатай у колобок (Ю. Логвин).
«колобок» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 18 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | колобо́к | колобки́ |
| Родовий | колобка́ | колобкі́в |
| Давальний | колобко́ві / колобку́ | колобка́м |
| Знахідний | колобка́ / колобо́к | колобкі́в / колобки́ |
| Орудний | колобко́м | колобка́ми |
| Місцевий | колобко́ві / колобку́ | колобка́х |
| Кличний | колобку́ | колобки́ |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| колобки́ | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
Десь під обід двері в кабінет директора місцевої восьмирічки відчинилися з шумом і гуркотом — і почерез поріг ввалився-вкотився Дмитро Одайний —комірник колгоспу, якого в селі називали Член Колобок за його опецькувату і круглу фігуру і за непомірно часте вживання слова "член".
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)