колода[коло́да]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
коло́да I -и, ж. 1》 Стовбур зрубаного дерева, очищений від гілля. || Обрубок товстої деревини, пристосований для різних потреб (у селянських господарствах, на кустарних промислах і т. ін.). || перен. , лайл. Про неповоротку, незграбну або тупу, нечулу людину. Ч е рез пень кол о ду — як-небудь, недбало, повільно, невміло. 2》 Обрубок товстої деревини з видовбаною серединою, що його використовують як вулик, човен, ночви і т. ін. 3》 іст. Те саме, що колодка 6). II -и, ж. Комплект гральних карт.
КОЛО́ДА¹, и, ж. 1. Стовбур зрубаного дерева, очищений від гілля. Він бачив уже валку саней з колодами, брусами, повні лубки червоної цегли (М. Коцюбинський); Стали зв'язувать плоти .. з колод, лози й снопів (П. Тичина); Звірок добіг і гулькнув у дупло велетенської колоди (І. Багряний); За ворота повибiгала дiтвора й, цiкаво дивлячись на воза, несмiливо тулилась до старих колод (Б. Антоненко-Давидович); * Образно. – Не забувайте, що ви своїми нещасними помилками накидали нам таких колод посеред дороги, що коли б нам ніг не поламати (І. Франко); * У порівн. Борис, що колодою лежав на дні тачанки, мусив слухати, як його переможець насвистував якусь веселеньку пісеньку (В. Земляк); // Обрубок товстої деревини, пристосований для різних потреб (у селянських господарствах, на кустарних промислах і т. ін.). Широкий ґанок, складений із нетесаних колод, протрух, і поріг його зрівнявся з камінням (П. Воронько); Підводи під'їжджали одна за одною, люди втрамбовували землю важкими, короткими колодами (М. Руденко); Інколи крізь товсті колоди стін до нього долинали глухі голоси, та слів не можна було розібрати (І. Білик); // перен., лайл. Про неповоротку, незграбну або тупу, нечулу людину. – Це мені лихо, а не чоловік! Тільки б спав, а нема того, щоб свого добра доглянути! Це не хазяїн, а якась колода, якась сплюга опівнічна!.. (Б. Грінченко); – В них діти є, – хмурніє Матвій. – Хоча, що ти тямиш, коли своїх пуцьверинків [пуцьвірінків] не маєш? Колода є, колодою і згниєш (М. Стельмах). 2. Обрубок товстої деревини з видовбаною серединою, який використовують як вулик, човен, ночви і т. ін. – А первісні люди на колодах плавали (О. Донченко); На теплого Олекси сусіда виставляє з льоху бджіл на сонце, .. вилізе тобі таке кволеньке з колоди, обігріється на сонці й літає-літає (Ю. Яновський); Полісся і до цього часу відзначається багатством та своєрідністю виробів з дерева та його кори: величезні кадовби для зберігання зерна, бджолині колоди, різноманітні луб'яні кошики (з наук. літ.); // Рій бджіл, що живе у такому вулику. Мав колоду бджіл, а медом смакував цісар (С. Чорнобривець). 3. Снаряд у жіночій спортивній гімнастиці для вправ з рівноваги. Вправи на колоді повинні поєднувати артистизм, різноманітні акробатичні елементи, гімнастичні стрибки, повороти, кроки, елементи балансу в положенні стоячи, сидячи або лежачи (з наук.-попул. літ.); Гімнастка має використовувати всю довжину колоди, демонструвати елегантність, витонченість, гнучкість (із журн.). 4. іст. Те саме, що коло́дка 6. – Ледве промовив слово писар, зжахнувшись, що той Левко .. перед ним. – Беріть, – каже, – його та в колоду! (Г. Квітка-Основ'яненко); Збереглися перекази, що прадід збунтувався проти панської сваволі і облив розтопленим чавуном наглядача.., забили прадіда в колоду й кинули в монастирську тюрму (В. Кучер). ◇ Лежа́ти коло́дою див. лежа́ти; Че́рез пень-коло́ду див. пень; (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) коло́да: а) (зі сл. лежати, валятися, простягатися і т. ін.) нерухомо (перев. про недомагання, лінощі і т. ін.). Голова болить, ходором ходить, не можна мені ні піднятися, ні підвестися .. Лежу як колода (Панас Мирний); – Заходь, заходь, дівко, – озвався Гнат. – Хех, на рівному місці ногу зламав, бачиш, лежу як колода (М. Малиновська); Людина може лежати, як колода, а їй здаватиметься, що вона летить зі швидкістю комети (І. Багряний); Об одинадцятій ранку валяється [Дарина] в ліжку як колода, з мокрими од сліз щоками (О. Забужко); – Та підведися вже, ледащо! Що ж ти все сидиш, як та колода! (Люко Дашвар); б) дуже опухлий. – Подивіться на ногу. Мов колода! Не можна гаяти ні хвилини! (І. Білик); Нога вже була, як колода, і Павлуші довелося тягнути ліву холошу хвилин з п'ять – обережненько, по сантиметру, бо так боліло, що я не міг не стогнати (В. Нестайко); (2) Як (мов, ні́би і т. ін.) коло́да (сту́па), зі сл. дурний – дуже, надто. – Де ви мене в лісі бачили? Де? – з викликом глянув на полісовщика. – Дурний ти мов колода... (М. Стельмах); А то ще подумають про неї: “Дурна вона як ступа!” Соромно ж буде (із журн.). КОЛО́ДА², и, ж. Комплект гральних карт. Там серед нього [садка] .. стіл, на котрому лежало дві колоди карт (Панас Мирний); – Нас, вістових, все було за новими картами в місто ганяють. Марнотратники, скажу я вам, були..: що ніч, то й нову колоду розпечатують (О. Гончар); Попель, який досі мовчки спостерігав над столом, витягнув з кишені новісіньку колоду і, побажавши приємної забави, знову кудись вийшов (Ю. Андрухович); * Образно. – Авантюра – велике діло: а що, коли з колоди життя вихопиш туза! (М. Стельмах).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 516
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | коло́да | коло́ди |
| Родовий | коло́ди | коло́д |
| Давальний | коло́ді | коло́дам |
| Знахідний | коло́ду | коло́ди |
| Орудний | коло́дою | коло́дами |
| Місцевий | коло́ді | коло́дах |
| Кличний | коло́до | коло́ди |
Написання і вимова
- Правопис
- коло́да 1 іменник жіночого роду стовбур коло́да 2 іменник жіночого роду комплект карт Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Коло́да, -ди; коло́ди, коло́д Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Омоніми
Фразеологізми та сталі вирази
валити через пень колоду
Робити що-небудь недбало, незграбно, без належного старання та вміння. Дарма колоду через пень валити (Укр.. присл..). через пень-колоду. Абияк, не так як треба. — Відмінники дивилися на свого вчорашнього побратима співчутливо, а ті, хто вчився через пень-колоду, з радістю чекали на те, що їхнього полку прибуде (Григір Тютюнник); — Чоловік тоді правильний, коли своє місце знаходить на Землі. Дивись, інший і не дурний, і учений, а все у нього через пень-колоду виходить, бо свого не найшов (М. Стельмах); Адже намагаюся робити все найкраще, весь напружуюся.., а виходить через пень-колоду (М. Ю. Тарновський). через пень у колоду. Парубок був той…
Фразеологічний словник української мови1 як (мов, ніби і т.ін.) ступа (колода), зі сл. дурний
Дуже, надто. — Де ви мене в лісі бачили? Де? — з викликом глянув на полісовщика.— Дурний ти мов колода… (М. Стельмах). н{}і{}би кол{}о{}да 2 як (мов, ніби і т.ін.) колода. 1. зі сл. лежати і под. Нерухомо (перев. про недомагання, лінощі тощо). Голова болить, ходором ходить, не можна мені ні піднятися, ні підвестися.. Лежу як колода (Панас Мирний). 2. Дуже опухлий. Хоч Кузьма після того таки перехворів, температуру йому нагнало, і нога була як колода, але, бач, вижив (О. Гончар). як колодка. Далі скинув чобіт. Підвівся я на лікоть, глянув… нога як колодка (А. Тесленко).
Фразеологічний словникяк (мов, ніби і т.ін.) ступа (колода), зі сл. дурний
Дуже, надто. — Де ви мене в лісі бачили? Де? — з викликом глянув на полісовщика.— Дурний ти мов колода… (М. Стельмах).
Фразеологічний словникяк (мов, ніби і т.ін.) колода
зі сл. лежати і под. Нерухомо (перев. про недомагання, лінощі тощо). Голова болить, ходором ходить, не можна мені ні піднятися, ні підвестися.. Лежу як колода (Панас Мирний). 2. Дуже опухлий. Хоч Кузьма після того таки перехворів, температуру йому нагнало, і нога була як колода, але, бач, вижив (О. Гончар). як колодка. Далі скинув чобіт. Підвівся я на лікоть, глянув… нога як колодка (А. Тесленко).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…остеріг чоловіка його розум. — Ти ніколи не подолаєш жодної віддалі в житті, якщо не викинеш колоди, що завелася в твоєму серці,— гнівно додали сумніви, уповільнюючи біг. — Це не колода, а новий сумнів ворушиться в моєму серці — збрехав чоловік, прислухаючися, як у ньому ширить гілля деревце надії.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger