колоритний[колори́тний]

колори́тний -а, -е. 1》 Який відзначається майстерним співвідношенням фарб, кольорів (про картину, фреску і т. ін.). || Барвистий. 2》 перен. Своєрідний, характерний, яскраво виражений.

КОЛОРИ́ТНИЙ, а, е. 1 . Який відзначається майстерним співвідношенням фарб, кольорів (про картину, фреску і т. ін.). Перед моїми очима майнули, мов мрія, картини Маккарта, .. картини колоритні, іскряні, свіжі (І. Нечуй-Левицький); // Барвистий. Колоритними хустками обвішані усі ятки знизу доверху, до самих стель (І. Нечуй-Левицький). 2. перен. Своєрідний, характерний, яскравий. Ви почули б з її густо нафарбованих вуст такий колоритний, такий жахливий суржик, якого навіть у нас на Куренівському птичому ринку не завжди почуєш (Ф. Маківчук); Колоритна Ягничева постать дедалі мовби повніше розкривалась капітанові та його замполітові своєю суттю, ця людина чимось важливим імпонувала їм обом (О. Гончар); В яскравому козацькому вбранні з блискучою зброєю колоритні запорожці були бажаними гостями у палацах катерининських сановників (Д. Білий).