коло[ко́ло]

ко́ло I -а, с. 1》 Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра. Полярні кола — уявлювані лінії, що проходять паралельно екватору на відстані 66°33' на південь і північ. 2》 Така крива, утворена з різних предметів. 3》 Сукупність пристроїв, яка характеризується певною послідовністю розтащування або дії. Електричне коло — сукупність опорів (споживачів) та джерел електрорушійної сили (ЕРС), які утворюють замкнений шлях для електричного струму. Коло кровообігу — замкнений шлях руху крові в організмі. По другому колу — вдруге, повторно. 4》 у знач. присл. колом. Утворюючи таку криву. 5》 Частина площини, обмежена такою замкненою кривою; круг. || Круглий майданчик для бігів, танців і т. ін. || Замкнений або розімкнений ланцюжок людей, який оточує таку ділянку поверхні. 6》 Предмет, що має форму круга або кільця. Млинове коло — один з каменів круглої форми, якими перетирають (мелють) зерно на борошно; жорно. 7》 Те саме, що колесо 3). 8》 Хороводний танець, виконавці якого розташовуються ланцюжком, у вигляді замкненої або розімкненої кривої. 9》 перен. Замкнений ланцюг подій, справ, процесів і т. ін., який вичерпує в своїй сукупності розвиток, здійснення чого-небудь. || Етап спортивного змагання, в якому всі учасники грають певну серію партій. 10》 перен. Певна ділянка, сфера якої-небудь діяльності. || Перелік таких ділянок, сфер і т. ін. 11》 перен. Сукупність, група людей, об'єднаних якими-небудь інтересами. || перев. мн. Певні групи населення чи суспільні угруповання. II прийм., з род. в. Уживається: 1》 Для позначення особи, предмета, поблизу чи біля яких відбувається дія, хтось чи щось знаходиться, перебуває. || Для позначення незначної відстані від чого-небудь. || Для позначення осіб, предметів, навколо яких відбувається дія. || Для позначення осіб, предметів, стос. до яких відбувається й на які спрямована дія (з дієсловами поратися, клопотати, доглядати і под. та віддієслівними іменниками від них). 2》 Для позначення приблизної кількості. || За неточного позначення часу.

КО́ЛО¹, а, с. 1. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра. По дзеркальному склу води неквапливо розходилися кола. Коло за колом (В. Домонтович); Літак вже набрав чималу висоту і тепер летить, роблячи велике коло над аеродромом (В. Собко); Стрiлами по черзi падають [чайки] униз, на сполоханi косяки риби, iншi описують коло, а коли тi, що опустилися, йдуть вгору, падають iншi (Р. Андріяшик). 2. Така крива, утворена з різних предметів. Простягалися стомлені в самоті руки [Марусі], заломлюючися в гнучке коло, вигинався в солодких хвилях стан (Г. Хоткевич); Цвинтар витискує з кола дерев прадавню, як намальовану, церковицю (М. Стельмах). 3. у знач. присл. ко́лом. Утворюючи таку криву. У блакитному просторі Заходили колом зорі (П. Грабовський); Запорожці почали оточувати братів колом (А. Кащенко); Соромливо, взявшися за руки, пішли дівчата колом (О. Іваненко). 4. Частина площини, обмежена такою замкненою кривою; круг. Вася наблизив ліхтарик до зошита. Ввімкнув. Маленьке світле коло вихопило з мороку червону палітурку (О. Бердник); // Майданчик, вільна ділянка у формі круга для бігу, танців і т. ін. Першій парі танцюристів охоче дали коло (С. Чорнобривець). 5. Замкнений кільцем ланцюжок людей. Пари почали виступати наперед і утворили величезне барвне коло (І. Франко); Йон відділився від купки парубків, підскочив до танцюючого кола, розірвав його, вхопив за руки двох дівчат... (М. Коцюбинський); – Ану, розступись! Натовп колихнувся, дорогу дав Матюсі в коло (А. Головко); Наступного ранку лужицькі серби потяглися з городу довгою-предовгою валкою, йшли піші й комонні, їхали на возах із жонами, дітьми й старцями, й руська рать, розчепивши коло, беззлобно проводжала їх очима (І. Білик). 6. Предмет, що має форму круга або кільця. Піднімається ясне сонечко. З-за гори викочується його іскристе коло і грає широкими кружалами (Панас Мирний); – Де та пластинка? – запитує комбат. – Ану, дайте сюди! І, поклавши на коло, сам починає накручувати (О. Гончар); На високому залізному стовпі величезне коло, а до того кола на довгих ланцюгах крісельця причеплені. Крутиться коло, і крутяться крісельця на ланцюгах (В. Нестайко). 7. Те саме, що ко́лесо 3. З потоків летять діаманти, Млиновеє коло шумить (Леся Українка); * У порівн. Роман прямує до греблі, біля якої вже дівочі голоси просять, щоб зійшов місяць, як млинове коло (М. Стельмах). 8. Хороводний танок, виконавці якого розташовуються ланцюжком, у формі замкненої або розімкненої кривої. [Перелесник:] Там мої сестриці, там гірські русалки, вільні Літавиці, будуть танцювати коло по травиці (Леся Українка); * Образно. Навколо нього [озера], над самою водою, взялися за руки чубатенькі верболози та й ведуть навзаводи, мов діти, своє зелене коло (М. Стельмах); // Назва народного танцю у Болгарії, Румунії, Молдові, деяких інших країнах із таким розташуванням танцюристів. Для танцю коло характерне розташування танцюристів замкнутим або розімкнутим колом (іноді в центрі – соліст). Виконується в акомпанементі народних музичних інструментів, співу (з наук.-попул. літ.). 9. перен. Замкнений ланцюг подій, справ, процесів і т. ін., який вичерпує у своїй сукупності розвиток, здійснення чого-небудь. [Кречет:] Коли життєве коло закінчується нормально і розпад матерії іде природно, то почуття страху зникає і людина спокійно чекає кінця (О. Корнійчук); // Етап спортивного змагання. Українська тенісистка вийшла в третє коло турніру в Чарльстоні (з газ.). 10. перен. Певна ділянка, зона, сфера і т. ін. чого-небудь. Кожен учасник експедиції мав своє коло обов'язків, заздалегідь розроблене під час підготовки подорожі (В. Владко); – Ось те коло питань, що всіх нас не в жарт пече (Ю. Андрухович); // Перелік таких ділянок, зон, сфер і т. ін. Коло громадських тем [у творчості М. Рильського] поширюється і виходить на обрії загальнонародних інтересів (А. Малишко). 11. перен. Сукупність, група людей, об'єднаних якими-небудь інтересами, зв'язками і т. ін. Вона могла йому багато дечого розповісти, бо більше за всіх жінок зі свого кола думала, читала, прислухувалася, придивлялася до того, що робилося зараз навкруги (Д. Бузько); Були “обмиті” капітанські погони, були проголошені тости за тісним столом в колі друзів у офіцерській їдальні (Н. Рибак); До трапези в Трикліні .. запрошувано, згідно з ритуалом, тільки точно визначене коло людей, до яких Агапіт не належав (П. Загребельний); // перев. мн. Певні групи населення чи суспільні угруповання. Щораз ясніше інтерес читацьких мас і письменницького кола відходить від ліричної поезії до новели, до повісті, до роману (М. Зеров); Мічурін, проживши понад сорок з чимось років в злигоднях, став, нарешті, відомий широким народним колам (О. Довженко). Вла́дні структу́ри (ко́ла) <�Структу́ри вла́ди> див. структу́ра; (1) Вузьке́ ко́ло – обмежена кількість близьких у чому-небудь людей, об'єднаних спільними інтересами, справами і т. ін.…