коляска[коля́ска]

коля́ска -и, ж. 1》 Чотириколісний ресорний екіпаж з відкидним верхом. 2》 Невеликий візок спеціального призначення. 3》 Те саме, що візок 3).

КОЛЯ́СКА, и, ж. 1. Чотириколісний ресорний екіпаж з відкидним верхом. Гамза і Гамзиха не забарилися покататися: в один з хороших літніх вечорів, перед заходом сонця, легенька коляска .. вивозила їх на гору (Панас Мирний); Вона бачила сама не раз у своїх мріях сина лісовим радником, бачила, як він їздив у елегантній колясці, гордими кіньми, біля нього багата жінка (О. Кобилянська); – Може, наказати закласти коляску? (Г. Колісник); Вранці Яким підготував коляску, і ми здійснили приємну подорож по травневому лісу (Д. Білий). 2. Невеликий візок спеціального призначення. За машинами гучними стрілами проносились мотоцикли, здебільшого – з причіпними колясками (Ю. Смолич); – Бечак – зветься такий велосипед, – сказав Дорошенко. – З вигляду невинний собі триколісний велосипед з коляскою... (О. Гончар); На подвір'ї ящики і мотоцикл з коляскою (Є. Доломан). 3. Те саме, що візо́к 3. Посередині хати стояла порожня коляска-плетянка, а її мешканець тимчасово переселився у ночви. Парувала купеля (В. Земляк); Няньки й матері з колясками прогулювалися алеями (О. Бердник); Вже знаю багатьох сусідів (і дітей). Гойдаємо коляски, пліткуємо, хтось в'яже, хтось читає (І. Жиленко). (1) Ві́денська коля́ска – старовинний легкий чотиримісний екіпаж. Панство почало зручніше вмощуватись у легенькій віденській колясці (М. Стельмах).