комедійний[комеді́йний]

комеді́йний -а, -е. Стос. до комедії (у 1 знач. ), пов'язаний з нею. || В основі якого є комедія. || Який грає в комедіях. || Власт. комедії.

КОМЕДІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Стос. до комедії (у 1 знач.), пов'язаний з нею. Блискавично було розіграно цю невеличку, майже комедійну сцену (М. Стельмах); В новому році обов'язково буде спектакль, і не простий, а комедійний (Б. Левін); Розвивається художня література комедійного жанру народною мовою (В. Русанівський); // В основі якого є комедія. Переключаючись на роботу в кіно, я думав присвятити себе виключно жанру комічних і комедійних фільмів (О. Довженко); Учора в клубі показували чеський фільм “Привиди замку Морресвілл“. Фільм комедійний, але привидів і різної страшнючої чортівні там стільки, що в залі весь час охали й ахали (В. Нестайко); // Який грає в комедіях. – Вінкельмане, ви чудесний, знаменитий, позаконкуренційний комедійний артист, це відомо Європі, Америці й Африці (В. Винниченко); Він був характерним і неперевершеним комедійним актором з характерною – яковченківською, теж по-своєму симпатичному – зовнішністю і таким же характерним, яковченківським, наче трохи надтріснутим, але теж своєрідним і по-своєму симпатичним голосом (В. Чемерис); // Власт. комедії. В “Останній зустрічі” визначилась також характерна особливість поетики п'єс Левади – поєднання комедійних ситуацій з гостро драматичними (з наук. літ.). 2. перен. Комічний, смішний. – Ти не смійся, Ксюхо, не смійся. Не бачу нічого аж такого веселого. Делікатна ситуація, зовсім не комедійна (А. Кокотюха); Я стою перед високим судом .. Мені не подобається комедійне забарвлення цього процесу – ніякої тобі врочистості. Приміщення наших провінційних судів просто жалюгідні (В. Шкляр).