комплімент[компліме́нт]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
компліме́нт -у, ч. Приємні, люб'язні слова; похвала, лестощі.
КОМПЛІМЕ́НТ, у, ч. Приємні, люб'язні слова; похвала, лестощі. Тут [на Капрі] всі зацікавилися українською літературою, дякуючи перекладам моїх оповідань, і говорять мені компліменти (М. Коцюбинський); Мені здавалось, що вона напрошується на компліменти, але тон у неї був щирий (Леся Українка); Мігель Хуанес невимушено увійшов до кабінету начальника поліції, заздалегідь готовий вислухати нову серію заслужених компліментів (В. Владко); – Ви ж знаєте, Ніночко, я компліментів не говорю. Це непристойно (О. Бердник); Він такий ласий до компліментів, для нього найкращі ті, котрі солодше йому проспівають про його талант і геніальність (Ю. Андрухович).
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | компліме́нт | компліме́нти |
| Родовий | компліме́нту | компліме́нтів |
| Давальний | компліме́нтові / компліме́нту | компліме́нтам |
| Знахідний | компліме́нт | компліме́нти |
| Орудний | компліме́нтом | компліме́нтами |
| Місцевий | компліме́нті / компліме́нтові / компліме́нту | компліме́нтах |
| Кличний | компліме́нте | компліме́нти |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Це виглядає на правду (тобто його щирість виглядає на правду), бо цей професор належить до табору моїх політичних супротивників, і якщо здобувся на такий комплімент, то, мабуть, це щиро.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger