комірець

іменник · «1. Зменш. до ко́мір. У чорному кожушку, з червоним комірцем ходив [справник] (Вовчок, І, 1955, 248); Над вузьким комірцем кожуха волохатим колесом пливла голова Ларіона Денисенк...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

ПоходженняКо́мір + -е́ць

Морфологія18 форм

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад2 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Зменш. до ко́мір. У чорному кожушку, з червоним комірцем ходив [справник] (Вовчок, І, 1955, 248); Над вузьким комірцем кожуха волохатим колесом пливла голова Ларіона Денисенк...

Етимологія

Ко́мір + -е́ць

Джерело: Wiktionary

Морфологія

іменник · 18 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	комірець	комірці
Родовий	комірця	комірців
Давальний	комірцеві / комірцю	комірцям
Знахідний	комірець / комірця	комірці
Орудний	комірцем	комірцями
Місцевий	комірцеві / комірці / комірцю	комірцях
Кличний	комірцю	комірці

Написання і вимова

Правопис: коміре́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Коміре́ць, -рця́; -мірці́, -рці́в Правописний словник Голоскевича (1929)

Літературні засвідчення

Гончар О. · Олесь Гончар. Людина і зброя · 1918

З вигляду бравішого в таборі не найти: все на ньому як влите, наче родився в цьому обмундируванні пілотка від вуха рівно на два пальці, комірець довкола налитої кров'ю шиї навіть у найбільшу спеку блищить білосніжним пружком.

literary_fts · 36657397_c0060

Джерело: literary_fts

Переклад

комірець↔

collar (fabric garment part fitting around throat)collar

Джерело: dmklinger