консолідація[консоліда́ція]

консоліда́ція -ї, ж. 1》 Дія за знач. консолідувати й консолідуватися . Консолід а ція к і стки мед. — процес зрощення пошкодженої кістки з відновленням її цілісності. 2》 Один із видів систематизації законодавства. 3》 У цивільному праві – припинення права користування внаслідок його злиття з правом власності. 4》 фін. Один із заходів з управління державним боргом – зміна термінів дії раніше випущених позик.

КОНСОЛІДА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. 1 . Дія за знач. консолідува́ти й консолідува́тися. XX століття розпочалося у нас досить значним піднесенням духу, зростом ентузіазму, зростом праці на різних полях, виясненням мети, консолідацією сил (І. Франко); Визвольна боротьба може бути своєрідним політичним чинником, що сприяє етнічній консолідації (з публіц. літ.); Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури (з мови документів). 2. фін. Обліковий процес зведення фінансових звітів споріднених компаній в єдиний фінансовий звіт. Консолідація фінансової звітності є необхідністю для реального визначення фінансового становища підприємства, отримання достовірної інформації про його активи, зобов'язання й капітал (з наук.-попул. літ.).