консул
Дані Атласу
Значення
1. Урядова особа, що представляє й захищає інтереси своєї держави та її громадян у якомусь пункті іншої держави. — Німецький консул не повинен знати нічого з таємниць доктора Га...
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | консул | консули |
| Родовий | консула | консулів |
| Давальний | консулові / консулу | консулам |
| Знахідний | консула | консулів |
| Орудний | консулом | консулами |
| Місцевий | консулі / консулові / консулу | консулах |
| Кличний | консуле | консули |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| консули | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- ко́нсул іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Ко́нсул, -ла; -сули, -лів Правописний словник Голоскевича (1929)
Літературні засвідчення
Той волохатий брунет, що так захланно, великими ковтками п’є шампана, — італійський консул синйор да Педеріні, котрий відпочиває в Карпатах на запрошення Його Превелебності, а той неприємний грубас зі спітнілими підпахвами і сигарою в жовтих зубах — пан Махальський, тутешній мільйонер, власник знаменитих чортопільських броварень.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Консул
Консул — титул одного з двох головних суддів Римської республіки, а згодом також важливий титул у Римській імперії. Титул використовувався в інших європейських містах-державах протягом античності та середньовіччя, зокрема в республіках Генуї та Пізи, потім відродився в сучасних державах, зокрема в Першій французькій республіці.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB