контракт[контра́кт]

контра́кт -у, ч. Письмова угода, договір, за яким сторони, що його уклали, мають взаємні зобов'язання. Біржовий контракт — договір між членами біржі відносно виконання угоди на поставку біржового товару проти його оплати. Валютний контракт — угода (договір) про обмін на встановлену дату однієї валюти на іншу за встановленим заздалегідь курсом. Відкритий контракт — контракт на біржі, який не ліквідується на кінець дня. Гарантійний контракт — контракт, який передбачає відповідальність підрядника за експлуатаційні якості продукції, забезпечення її ремонту чи заміни в межах обумовленого терміну. Глобальний контракт — контракт із широким діапазоном взаємних зобов'язань сторін. Контракт на вивчення — контракт на попередню розробку проекту. Контракт "під ключ" — контракт, який передбачає зведення і введення в експлуатацію повністю готового об'єкта контрагентом замовника, який взяв на себе роботи зі здачі об'єкта. Простий компенсаційний контракт — контракт, який передбачає взаємну поставку товарів за узгодженими між сторонами цінами на рівну вартість. Строковий контракт — стандартний контракт, в якому вказаний термін виконання в майбутньому. Трудовий контракт — письмова угода, яка визначає організаційні, економічні та правові стосунки між роботодавцем і працівником.

КОНТРА́КТ, у, ч., юр. 1. Письмова угода, договір, за якими сторони, що їх уклали, мають взаємні зобов'язання. – Заглянь в контракт свій зі мною, – Яка там умова? (П. Гулак-Артемовський); – Я .. покличу писаря, зробимо контракт при свідках.., і я вам зараз дам гроші (І. Франко); Батько й донька уважно слухали Груберову чудну розповідь про першу ніч виробництва нового скла і про несподіваний контракт з чужоземним агентом (Д. Бузько). 2. Особлива форма трудового договору, за яким наймають на роботу працівників. Непомітно, швидко минатиме час, наближаючи той день, коли я подам заяву про звільнення. Навіть не дочекавшись виконання умови річного контракту (О. Шугай); У разі прийняття працівника на роботу на термін один рік і більше з ним може бути укладено трудовий контракт (з навч. літ.). △ (1) Верба́льний контра́кт <�Верба́льна уго́да> – договір, що укладається в усній формі. Найдавнішим із римських контрактів був вербальний контракт – усний договір, який набував юридичної чинності після проголошення певних слів (з навч. літ.); (2) Лі́зинговий контра́кт – угода, на підставі якої в тимчасове користування надаються об'єкти рухомого та нерухомого майна. Формальними критеріями класифікації лізингових угод є суб'єктний склад, об'єкти, терміни та різні умови операцій, сегменти й характер ринку та ін. (з наук.-попул. літ.); (3) Ф'ю́черсний контра́кт – документ встановленої форми, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладення зобов'язань сторонами контракту. Основними інструментами фондового ринку є облігації, ощадні сертифікати, опціони, ф'ючерсні контракти, інвестиційні сертифікати (з наук. літ.); Будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання лише за наявності іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством (з навч. літ.).