копійка[копі́йка]

I к`опійка -и, ж. Зменш. до копія . II коп`ійка -и, ж. 1》 Розмінна монета України – одна сота гривні, а також Росії та деяких країн СНД – 1/100 рубля. || тільки мн. Про дуже малу, мізерну кількість грошей. До [ост а нньої] коп і йки — усі гроші, не залишаючи при собі ніяких грошей. Коп і йка цін а — а) (чому) дуже мала ціна; б) (кому) нічого не вартий. Ні (і) на коп і йку перев. з запереч. дієсл. — зовсім ні (не, нічого). Ні коп і йки (не бул о ) за душ е ю — зовсім немає (не було) грошей. Л а маної коп і йки не в а ртий — нічого не вартий. Як нов а коп і йка — зовсім новий, свіжий, чистий, гарний. 2》 збірн. , розм. Гроші. Без коп і йки — зовсім без грошей. Влет і ти в [д о бру] коп і йку кому — дорого обійтися комусь.

КОПІ́ЙКА, и, ж. 1. Грошова одиниця – одна сота гривні, а також дрібна монета такої вартості. Розмінявши десятку (копійок на здачу в продавщиці не виявилось, тож вона округлила суму до семи гривень), Шлойма вийшов назовні (О. Ірванець); Ми вилізаємо з плацкарту, .. у нас лишилося 9 гривень 19 копійок (І. Карпа); Тисячу гривень щомісяця відкладати можна, як ані копійки не протринькати (Люко Дашвар); Своїх підлеглих він тримає у чорному тілі, платить скупо, економить на кожній копійці, бо впевнений, що інакше фірму на плаву не втримаєш (Г. Вдовиченко); * У порівн. Останнім часом Савицький дивний, наче три копійки однією монетою (А. Кокотюха). 2. Грошова одиниця – одна сота карбованця в Російській імперії та СРСР, а також дрібна мідна монета такої вартості. По копійці заробляла [вдова], Копу назбирала (Т. Шевченко); В руках у нього вічно біліла книжка. Він заводив у неї кожну народну копійку, кожне стебло (М. Коцюбинський); Коли почнеш плакати, дід .. чи мати дають зразу мідну копійку (О. Довженко). 3. тільки мн. Про дуже малу, мізерну кількість грошей. Типографія кричить без грошей, різні кредитори лазять, а в касі – копійки (М. Коцюбинський); Він працював, як шалений, кілька разів викручував від поту сорочку, а заробляв копійки (С. Чорнобривець); Дзенькнули об підлогу якісь копійки і серед них – маленький жовтий ключик (О. Ірванець). 4. збірн., розм. Те саме, що гро́ші. Кожум'яка, здавши синам ремество, не малу копійку має (Ганна Барвінок); Де лиш мав [Дон-Кіхот] яку копійку, Чи продав горох, чи просо, Чи воли, чи гурт овечок, Все в книгарню так і пер (І. Франко); – Таксі .. – то живе діло. Колесо крутиться – копійка в кишеню пливе... (М. Рудь); Державна копійка любить точний облік (В. Логвиненко). ◇ (1) Аби́ сві́жа копі́йка – аби торгувати. Часом він було й втратиться здорово, а стануть йому те доводити: “то що, що втратився! аби свіжа копійка!” (Марко Вовчок); (2) Без копі́йки – не маючи зовсім грошей. – Спішіть і ви звідси, бо роботи ремісникам не буде. Звільнять, аби зоставити без копійки (В. Барка); Досить було тільки виповісти проникливу легенду про те, як їхали вони зі своїм ремісничним училищем десь на екскурсію та ненароком відстали, відбилися від своїх без копійки в кишені (О. Гончар); Влеті́ти в [до́бру] копі́йку (копійчи́ну, копі́єчку) див. вліта́ти; Вста́вити / вставля́ти [і] свої́ (свої́х) п'ять копі́йок див. вставля́ти¹; Гна́тися за копі́йкою див. гна́тися; Гріш (копі́йка, шаг) ціна́ [в база́рний день] див. ціна́; (3) До копі́йки (копі́єчки) – повністю, все, нічого не залишаючи (про гроші). – Ні, я звідси не піду, поки мені до копієчки не буде заплачено (Панас Мирний); Посилав [Багіров дружині] усе, до копійки, що платила йому армія (О. Гончар); – Багатства свої тобі передаю. Усі. До копійки. Прийшов час (Люко Дашвар); Збива́ти / зби́ти копі́йку (копійчи́ну) <�Збива́тися / зби́тися на копі́йку (на копійчи́ну)> див. збива́ти; [І] над копі́йкою тру́ситься див. труси́тися; [І (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю див. нема́; (4) Копі́йка в кише́ню пливе́ – є гроші, прибуток від чогось. – Таксі, – повторив Кость, – то, дядьку Миколо, живе діло. Колесо крутиться – копійка в кишеню пливе... (М. Рудь); (5) На копі́йку, з дієсл. – зовсім мало, трохи. На копійку вип'є, а прийде додому – усе догори дном переверне... (Панас Мирний); – Ти мені, братику, допоможи на копійку, а Дзвонар віддячить тобі на сто карбованців! (В. Малик); Не ва́ртий (не варт) [і] [ла́маного] гроша́ (карбо́ванця, [щерба́тої] копі́йки, шага́, ше́ляга, [мі́дного] п'ятака́) [в база́рний день] див. ва́ртий; Не ви́тягнеш і копі́йки див. витяга́ти; Не ма́ти (нема́, нема́є) [й (ні, а́ні)] копі́йки (копійчи́ни, [ла́маного (рідко зла́маного)] гроша́) за душе́ю (рідко при душі́) див. ма́ти²; (6) Ні за копі́йку, зі сл. пропасти, згинути і т. ін. – даремно, марно, ні за що. Пропадеш ні за копійку (прислів'я); – Лячно стало. Не хотілося саме зараз [в кінці війни] згинути ні за копійку (з усн. мови); (7) Ні (і) на копі́йку, перев. із запереч.: а) зовсім, абсолютно. – Ех, Денисе, Денисе! Нема в тебе розуму і на копійку (Григорій Тютюнник); – Фашистам і на копійку вірити не треба, – промовив Віктор (П. Автомонов); б) зовсім немає. В нього ні на копійку авторитету (Д. Бедзик); – Коли ти тремтиш за власну шкуру, то зроби милість і забирайся геть з усіма своїми однодумцями .. Все одно з вас користі ні на копійку (П. Мовчан, пер. з тв. Р. Сабатіні); (8) Ні копі́йки (ні копі́єчки, фам. ні коп'я́) – зовсім нічого (про гроші). [Химка:] Він, – Бог його знає! – де свої заробітки діває, додому ні копієчки не приносе [приносить]... (Панас Мирний); Прикажчик вилаяв його на всі боки і при рощоті [при розрахунку] не дав ні копійки (С. Васильченко); [Дудар:] Моя пропозиція така: записати до протоколу, щоб не брати від них ні коп'я (І. Микитенко); – Повір, я не брав ні копійки. – Ревізія була. Все визначено (О.…