копіювати[копіюва́ти]

копіюва́ти - ю ю, - ю єш, недок. , перех. 1》 Робити копію з чого-небудь. Копіювати креслення . 2》 перен. Наслідувати кого-, що-небудь, точно відтворюючи його рухи, мову тощо; удавати. 3》 Відтворювати що-небудь механічним способом за допомогою гектографа, копіювального преса тощо. 4》 У системах обробки інформації – відтворювати дані зі збереженням початкової інформації.

КОПІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. що. Робити копію (у 1 знач.) з чого-небудь. Написав я йому [слова] на грифельній дошці, звелів копіювати (С. Васильченко); Бохановський найнявся до археографічної комісії і після лекцій в університеті копіював давні акти (Ю. Хорунжий); // Точно відтворювати оригінальний твір (звичайно про твори художнього мистецтва). Їхня ноша [етюдник, палітра], а також напрям руху підказали мені, що вони прямують до музею, де дівчина, без сумніву, копіює якусь картину (В. Бойченко, пер. з тв. Р. Стівенсона); Роботи [Тараса Шевченка] 1839–1840 рр. постійно дістають високі або найвищі оцінки. За порадою Брюллова він копіює його малюнки, а водночас створює власні композиції та акварельні портрети (І. Дзюба). 2. кого, що, перен. Наслідувати кого-, що-небудь, точно відтворюючи його рухи, мову і т. ін.; удавати. Янош .. копіював на своїм лиці кождий вираз, чи то сміх.., який бачив на лиці свого пана (І. Франко); Широкою рукою черпають з народного джерела наші поети, користуючись елементами народного стилю, а не копіюючи той чи інший пісенний зразок (М. Рильський); Марія абсолютно точно копіювала стару Закревську (О. Іваненко); – Я не копіювала ні твою зовнішність, ні вдачу, ні поведінку, хіба що вивчила під гіпнозом вашу мову (О. Авраменко, В. Авраменко). 3. що і без прям. дод. Відтворювати що-небудь за допомогою спеціального обладнання, засобів і т. ін. Вірус копіює всю інформацію про банк безпосередньо з клавіатури, що є принципово новим методом перехоплювання конфіденційних даних (з наук.-техн. літ.); Таблицю як єдиний об'єкт текстового документа можна переміщувати і копіювати (з навч. літ.).