коротенький[короте́нький]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
короте́нький -а, -е. Зменш.-пестл. до короткий .
КОРОТЕ́НЬКИЙ, а, е. Коротший від звичайного; досить короткий. При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (М. Коцюбинський); Він ішов десь удаль, коротенькі шароварчики підсмикувалися за кожним кроком, і зблискували його голі литочки (В. Шкляр); Коли вони бігли мостом, посипав мокрий сніг. Точніше, була коротенька хвилина, упродовж якої він спершу був просто холодним дощем (Ю. Андрухович); Панкратов зробив коротеньку доповідь (О. Донченко).
«коротенький» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| короте́нькій | жін., давальний |
| короте́нька | жін., кличний |
| короте́нькій | жін., місцевий |
| короте́нька | жін., називний |
| короте́нькою | жін., орудний |
| короте́нької | жін., родовий |
| короте́ньку | жін., знахідний |
| короте́нькому | чол., давальний |
| короте́нький | чол., кличний |
| короте́нькім | чол., місцевий |
| короте́нькому | чол., місцевий |
| короте́нький | чол., називний |
| короте́ньким | чол., орудний |
| короте́нького | чол., родовий |
| короте́нького | чол., знахідний |
| короте́нький | чол., знахідний |
| короте́нькому | сер., давальний |
| короте́ньке | сер., кличний |
| короте́нькім | сер., місцевий |
| короте́нькому | сер., місцевий |
| короте́ньке | сер., називний |
| короте́ньким | сер., орудний |
| короте́нького | сер., родовий |
| короте́ньке | сер., знахідний |
Літературні засвідчення
Кожна монета, вкинута в автоматну щілину, спричиняє лише коротенький невиразний плювок — у якому більше піни, аніж усіх інших пожаданих складників.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger