Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · К

коц

іменник · «1. Грубе вовняне однотонне вкривало з начісками. Довго я качалась в постелі, загорнувшись коцем з головою, щоб зогрітися (Мирний, IV, 1955, 348); — Осьде маєш коц і простирало,—...»
✓ Питома українська лексиказастарілеNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія17 маркованих форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад3 англ.
готовоWikimediaWikipedia
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

СУМ-20сучасний тлумачний словник

КОЦ, а, ор. в. ом, КОЦЬ, я, ор. в. ем. 1. Ковдра з грубої вовни з начосом, перев. однотонна. Довго я качалась в постелі, загорнувшись коцем з головою, щоб зогрітися (Панас Мирний); Ярема і Кемпер їхали в одних санях. Лежали на сіні, вкритім теплим гуцульським коцем (П. Загребельний); Царя перенесли од вікна до постелі, вкрили вовняним коцом (О. Бердник); // Покривало на ліжко з будь-якої тканини. У .. кутку .. – ліжко, заслане м'яким шовковим коцем (Панас Мирний). 2. Однобічний килим з підстриженим ворсом. Лави і над ними стіни були вкриті коцем (О. Стороженко); Підлога застелена цареградськими килимами, під вікнами ослони й ослінчики, вкриті .. коцами (Л. Старицька-Черняхівська).

Морфологія

іменник · 17 маркованих форм · VESUM

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

застаріла форма
застаріла форма
ФормаПозначка
ко́цовічол., давальний
ко́цучол., давальний
ко́цечол., кличний
ко́цічол., місцевий
ко́цовічол., місцевий
ко́цучол., місцевий
коцчол., називний
ко́цомчол., орудний
ко́цачол., родовий
коцчол., знахідний
ко́цаммножина, давальний
ко́цимножина, кличний
ко́цахмножина, місцевий
ко́цимножина, називний
ко́цамимножина, орудний
ко́цівмножина, родовий
ко́цимножина, знахідний

Літературні засвідчення

Андієвська Е. · Емма Андієвська. Роман про добру людину · 1931
…стуляла вуста й припиняла трудити легені, лише коли закінчувала вкладати свій непогамовний виводок, і, нагодувавши чоловіка (бож і йому належалася частка уваги, без якої людина хиріє, або в рідких випадках коли вже дійсно валилася з ніг, як тепер, сказавши, де стоїть загорнена в коц тепла потрава, щоб Панас підкріпився, як зголодніє (часом, переважно перед хворобою, його опадав невситимий голод, аж Кадило сам дивувався, де щезає вся та їжа в його довгому жилавому тілі, уподібнюючи звичайнісінький людський шлунок до сімох біблійних худих корів), нарешті…
literary_fts · e4b5541c_c0288

Джерело: literary_fts

Переклад

коц
woolen blankethorse-clothrug

Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)

Вікіпедія

Коц

Коц або коць — грубе вовняне однотонне вкривало з начісками або ворсовий пристрижений однобічний килим з вовни.

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%86

Вікісловник · Вікіджерела