Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · К

кочовики[кочовики́]

іменник · «(одн. кочови́к, а́, ч.; кочови́чка, и, ж.), 1. Народ, плем’я, що кочує. В кінці XIII ст. великої могутності досяг князь Ногай, який об’єднав під своєю владою багато кочовиків (І...»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
очікуєМорфологіяочікує VESUM
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
готовоWikimediaWikipedia
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

СУМ-20сучасний тлумачний словник

КОЧОВИ́КИ, і́в, мн. (одн. кочови́к, а́, ч.; кочови́чка, и, ж.) 1. Народ, плем'я, що кочує. Танки вдосвіта палали по туманному полю, як вогнища кочовиків (О. Гончар); Не чіпали сліпців навіть розбійники гірські, люті кочовики східні, що інколи, мов безжальна рогатина, пронизували землі слов'янські з краю в край (О. Бердник); Теплий клімат, багато риби й дичини завжди приваблювали сюди людей. Безмежна степова зона була справжнім раєм для кочовиків (Д. Білий). 2. Про тварин, птахів і т. ін., які переходять або перелітають з одного пасовища, місця годівлі на інше. Дроздів-горобинників біологи називають кочовиками, бо, на відміну від перелітних, вони не відлітають далеко від постійних місць свого мешкання (з навч. літ.). 3. перен., ірон., жарт. Про людей, які часто змінюють місце проживання, праці. – От нас, будівельників, часто називають кочовиками (Яків Баш).

Літературні засвідчення

Перетц В.М. · Перетц — Слово о полку Ігоревім (1926) · 1926
— Таким чином, це місце можна перекласти: „запустіння прикрило військо” (збезлюдило) або „кочовики (осельники степу, пустелі) перемогли (здолали) військо”.
literary_fts · 3faf433b_c0267

Джерело: literary_fts

Переклад

кочовики
nomads

Джерело: Wikidata

Вікіпедія

Кочовики

Кочовики́, або кочівники — народ плем'я, або люди, що кочують; не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше. Місце кочування кочовиків називається кочовищем. Кочівництво характерний для минулих епох і притаманний лише окремим сучасним людностям спосіб життєдіяльності, що базується на веденні випасного скотарства, пов'язаного з великими перегонами худоби на нові місця паші та водопої й відповідними пересуваннями цілих родин людей. Кочування передбачає нетривалі сезонні зупинки в місцях, багатих на корми для худоби та воду, а також більш тривалі зупинки для зимівель. Головними рисами кочовиків є відсутність у їхньому господарському житті землеробства й постійне пересування общинами разом з належною їм худобою. Цим вони відрізняються від т. зв. рухливих скотарів, господарська діяльність яких більш чи менш пов'язана із землеробством і які практикують найрізноманітніші варіанти поєднання рухливості й осілості. Також — номади.

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%B8

Вікісловник · Вікіджерела