крапка[кра́пка]

кра́пка -и, ж. 1》 Невеличка цятка на певному тлі; плямочка. 2》 Графічний знак (.) як умовне позначення чого-небудь (в алгебрі, нотному письмі, телеграфному коді, на географічних картах і планах). 3》 грам. Розділовий знак, яким позначають на письмі кінець розповідного речення, відокремлюють речення одне від одного, а також уживають для скорочення слів. Кр а пка з к о мою — розділовий знак, яким відокремлюють на письмі структурно ускладнені частини речення. 4》 У програмуванні – розділювач або обмежувач, що використовується в процесі запису конструкції мови. Рух о ма кр а пка — припустима крапка, позиція якої не фіксується форматом подання чисел. Фікс о вана кр а пка — а) крапка, позиція якої фіксується форматом подання чисел; б) спосіб розподілення цілої та дробової частин числа. 5》 муз. Знак збільшення тривалості ноти або паузи в півтора рази. 6》 муз. Знак виконання ноти стакато. 7》 тіль…

КРА́ПКА ¹ , и, ж. 1 . Невеличка цятка на певному тлі; плямочка. Зорі знову стали яскравими крапками на чорному оксамиті космосу (О. Авраменко, В. Авраменко); Коли сонце вже скотилось до самого обрію, далеко в морі з'явилася чорна крапка (О. Донченко); Внизу, за левадами, річка белькоче щось уві сні під залізничним мостом. Вище – червона крапка семафора (А. Головко); Каламутними крапками розсипалась по стерні наша лава (Б. Антоненко-Давидович); З самої глибини обличчя дивилися дві темних і холодних широко розкритих крапки, повних жаху й безодні (М. Івченко); * У порівн. Розпластавсь орел на крилах, В небі крапкою дрижить (Я. Щоголів). 2. перен., розм. Певний пункт; точка (у 4 знач.). – Я маю тут поруч таку спостережну крапку, з якої видно півміста! (Ю. Андрухович). 3. Графічний знак (.) як умовне позначення чого-небудь (в алгебрі, нотному письмі, телеграфному коді, на географічних картах…