кредитор

іменник · «Той, хто надає кредит (у 1 знач.); позикодавець. Князь сів, щоб на дозвіллі розібрати численні рахунки своїх кредиторів (Л. Укр., III, 1952, 511); Така вже звичка була у пана хо...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

ПоходженняFrom Latin crēditor.

Морфологія17 форм

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Той, хто надає кредит (у 1 знач.); позикодавець. Князь сів, щоб на дозвіллі розібрати численні рахунки своїх кредиторів (Л. Укр., III, 1952, 511); Така вже звичка була у пана хо...

Етимологія

From Latin crēditor.

Джерело: Wiktionary

Морфологія

іменник · 17 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	кредитор	кредитори
Родовий	кредитора	кредиторів
Давальний	кредиторові / кредитору	кредиторам
Знахідний	кредитора	кредиторів
Орудний	кредитором	кредиторами
Місцевий	кредиторі / кредиторові / кредитору	кредиторах
Кличний	кредиторе	кредитори

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

рідковживана форма

рідковживана форма
Форма	Позначка
кредитори	множина, знахідний

Літературні засвідчення

Сковорода Г. · Григорій Сковорода. Листи до Михайла Ковалинського · 1722

Але ти, напевно, уперто домагаєшся причини, як пожадливий кредитор вимагає у боржника його борг.

literary_fts · b54c19e6_c0023

Джерело: literary_fts

Переклад

кредитор↔

creditor (a person to whom a debt is owed)

Джерело: dmklinger