кривити
Дані Атласу
Значення
кри́влять; недок., перех. 1. що. Те саме, що викривля́ти 1. Лице — сухе і чорне — тремтить, .. страх його кривить та корчить… (Мирний, І, 1954, 360); Дивляться: чоловік криве де...
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
Інфінітив: кривити
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | кривлю | кривимо / кривим |
| 2 особа | кривиш | кривите |
| 3 особа | кривить | кривлять |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | кривитиму | кривитимем / кривитимемо |
| 2 особа | кривитимеш | кривитимете |
| 3 особа | кривитиме | кривитимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| кривить | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
кривити / покривити душею
Бути нещирим, лицемірити. Дівчина, не звикнувши кривити душею, нічого не відповіла настирливому залицяльникові (С. Добровольський); Ніколи я у ріднім слові Не кривив душею у житті (А. Малишко); Вони батьки не покривлять душею, а скажуть чесно свою думку про все (В. Кучер). скривити душею. В цей час вона не могла скривити душею і розповіла усе про своє прохання (М. Стельмах).
Фразеологічний словниккривити рот (губи, уста)
Ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо, зверхньо і т.ін. Вона ходила змалку на завод І на хліб свій чорний не кривила рот (Д. Павличко).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Якщо не мовчати, на догоду довгій низці редакторів, наставників і повчальників, і не кривити пером в обхід питань, на догоду благополучності, на догоду2уому, що скаже підла старенька княгиня Марія Олексіївна , на догоду квартирі своїй, машині своїй, дачі своїй, місцю в президії свому,— важко писати про село, де пролетіло безповоротно далеке дитинство.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger