крок[кро́к]

-у, ч. 1》 Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи; ступінь ( див. ступінь II). || тільки мн. Звуки від такого руху. Крок за кр о ком — а) дуже повільно; повагом, помалу; б) поступово, у певній послідовності. Кр о ком руш! — уживається як команда йти в певному напрямі. 2》 перен. Про ступінь, етап у розвитку чого-небудь, в освоєнні чогось нового, у розв'язанні якогось завдання тощо. Крок уперед . 3》 Інтервал між подіями, повідомленнями, сигналами. 4》 перев. з означ. Те саме, що хода 1). || Про спокійну, тиху ходу коня; найповільніший алюр. 5》 з означ. Певний спосіб пересування, руху в танці, ходіння на лижах і т. ін. Фінський крок . 6》 перев. з означ. , перен. Учинок, дія (у 2 знач. ). || Захід, маневр. П е рші кр о ки до чого і з означ. — початок у якійсь справі, діяльності тощо. 7》 Відстань (приблизно 70-75 сантиметрів) між стопами ніг під ч…

КРОК, у, ч. 1 . Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжучи; сту́пі́нь (у 1 знач.). Він увесь тремтів. Зробив кілька кроків услід Варварі і став... (М. Коцюбинський); Зінька ступила крок.., ще прислухалась (А. Головко); Кость уже заносить наперед ногу, щоб твердо ступити перший крок (Б. Антоненко-Давидович); Він саме вивершує ще один полукіпок, ставить на ньому сніп шапкою, відступивши на крок, зміряє оком майстра свою напахчену сонцем споруду (О. Гончар); Постояло [цуценя], розглядаючи мене банькатими вологими оченятами, ступило крок, ще крок i, посмiливiшавши, лизнуло менi руку (Р. Андріяшик); // тільки мн. Звуки від такого руху. У цій хвилині почулися в сінях кроки (І. Франко); Прохожих мало; їх кроки цокотять по тротуарі дзвінко та самотньо. (В. Винниченко); Потім його впевнені чіткі кроки пролунали над головою Алі по дзвінких промаслених до…