крутити
Дані Атласу
Значення
1. перех. і неперех. Надавати чомусь обертового руху; обертати. *У порівн. Стіни.. закрутилися, заходили ходором, мов хто навсправжки крутив їх перед його.. очима (Мирний, І, 19...
Морфологія
дієслово · 24 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| крутитимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| крутитимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| крутитимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| крутитимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| крутитиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| крутитимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| крутитиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| кручено | |
| крутім | наказовий, множина, 1 ос. |
| крутімо | наказовий, множина, 1 ос. |
| крутіть | наказовий, множина, 2 ос. |
| крути | наказовий, однина, 2 ос. |
| крутити | інфінітив |
| крутила | минулий, жін. |
| крутив | минулий, чол. |
| крутило | минулий, сер. |
| крутили | минулий, множина |
| крутимо | теперішній, множина, 1 ос. |
| крутим | теперішній, множина, 1 ос. |
| крутите | теперішній, множина, 2 ос. |
| крутять | теперішній, множина, 3 ос. |
| кручу | теперішній, однина, 1 ос. |
| крутиш | теперішній, однина, 2 ос. |
| крутить | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| крутить | інфінітив |
Фразеологізми та сталі вирази
волам (бикам) хвости крутити, зневажл
Виконувати примітивну, часто брудну, непрестижну роботу. — Думав хоч тебе вивести в люди. Ну, раз не хочеш вчитися — іди волам хвости крутити (П. Панч); Оце до весни повчиться Гришко та й все. Та й буде тоді волам хвости крутити (А. Головко); Не розуміючи того, що це втома і що ця втома ослабила пам'ять, він… закидав книжки, брав у руки вила і обіцяв сам собі, що краще буде крутити бикам хвости, чим поїде… поступати вчитися (Григорій Тютюнник).
Фразеологічний словниккрутити / закрутити веремію
Здіймати колотнечу, спричиняти неспокій; галасувати, вередувати, навмисне шукати причину для сварки, скандалу і т.ін. — Сагайдакові що? Йому шаляй-валяй, крути веремію,— хіба він за щось відповідає?.. (С. Добровольський); — Учепився він: дайте та дайте жому ..Не дай — це ж Мамій!.. Таку веремію закрутить, що хоч з хати тікай (С. Добровольський). крутити веремія. Марта Кирилівна просто крутила веремія: вона не хотіла розлучатись з дочкою (І. Нечуй-Левицький);
Фразеологічний словниккрутити / закрутити голову кому
Закохувати в себе. Їй одне задоволення — крутити голови хлопцям (О. Гончар). покрутити голову (тривалий час). — Ти такий, що тобі все одно,— образилася Орися.. — Покрутиш одній дівчині голову, а тоді іншій бісики пускаєш (Григорій Тютюнник). покрутити голови (про всіх або багатьох). Пшеменський (підходить до неї): Я гадаю, що пані зовсім покрутила голови всім ніжинським паничам (І. Кочерга). 2. Поводити себе нечесно відносно кого-небудь; дурити, обдурювати. Адже правда, що він уже чимало часу крутить голову дівчині, все село знає про це, але весілля він не влаштовує (М. Чабанівський); Треба поговорити з Христею, щоб не дозволяла всякому крутити собі голову (М. Тарновський).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
"Так, забираємо", — сказав банальний омонівець до другого омонівця, не менш банального, і вони почали крутити Проскурневі руки назад.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)