кріль[крі́ль]

крол я , ч. Невелика тварина – гризун родини заячих; розводиться на м'ясо та для хутра.

КРІЛЬ, кроля́, ч. Невеликий ссавець родини зайцевих, ряду травоїдних гризунів, який вирощується на м'ясо та для хутра. Кролі жили в клітках у сараї (О. Донченко); В школі були кролі. Та що цікавого – прибирати за ними? (О. Іваненко); Ми сікли буряки й гарбузи, чистили хлів, рвали кролям траву (А. Дімаров); Якось, правда, вирішили завести сяку-таку живність – крім кози, що в нас уже тоді була, я завів кролів, три качки й селезня (В. Чемерис); В часи мого дитинства колгоспники тримали кролів не в клітках, а у великих ямах (І. Жиленко); Баба клала бур'ян на мішковину і зносила сусідським кролям (Є. Пашковський); * У порівн. Очі, як у кроля, червоні (Номис); Зевес моргнув, як кріль, усами (І. Котляревський); – Чого б то я мала сміятися? Голос оно хрипкий. І очі, як у кроля, звиняйте, почервоніли (В. Лис); Хмара пожував губами, мов кріль (А. Кокотюха); // Шкурка такої тварини. – Так у бомазі…