куліш[кулі́ш]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
кулі́ш -леш у , ч. Густий суп (здебільшого з пшона).
КУЛІ́Ш, лешу́, ч. Густа юшка (перев. з пшона). Іваниха не відповіла, – не хотіла вже заводитись, – і почала розпалювати в печі та приставляти куліш (Леся Українка); В перший вечір сів [Олексій] з нами всіма за стіл вечеряти, не погребував пшоняним кулешем, який зварила в печі мати (І. Цюпа); Біля печі гнулася молодиця – варила куліш на вечерю (Ю. Мушкетик); Знятий уже з вогнища, парував у великому казані куліш (В. Нестайко); – Диви, що воно виходить – чи то куліш, чи то із риби шарпанина... Нічого, смачно (Ю. Логвин); * У порівн. Спів був такий же рідкий, як той куліш, що нам варили, але се їх не спиняло (В. Винниченко).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 3, с. 133
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| кулеше́ві | чол., давальний |
| куле́шу | чол., давальний |
| кулішу́ | чол., давальний |
| куле́шу | чол., кличний |
| кулеше́ві | чол., місцевий |
| кулеші | чол., місцевий |
| куле́шу | чол., місцевий |
| кулішу́ | чол., місцевий |
| кулі́ш | чол., називний |
| кулеше́м | чол., орудний |
| куліше́м | чол., орудний |
| куле́шу | чол., родовий |
| кулішу́ | чол., родовий |
| кулі́ш | чол., знахідний |
Літературні засвідчення
…ом, мотлошачи рештки гемісфери), — а на майдані, просто під небом, склавши з цеглин щільні ряди імпровізованих печей (так на цеглинах біля розваленої ґуральні Кадило варив ще дома куліш, випасуючи коней) гріли в казанах, відрах, бляшанках з-під Дмитрикової шинки окріп, і розхрістані постаті, на ходу то відмолоджуючися, то старіючи (може, зрештою, то бігли щоразу…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)