купляти[купля́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
купля́ти -яю, -яєш, недок., перех., розм., рідко. Те саме, що купувати 1).
КУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., кого, що, розм. Те саме, що купува́ти. – От, коли б таких та спродувати, чи купляти, – були б торги (Марко Вовчок); – Купець купляє для прибутку, на те він і купець! – вужчають очі Терентія (М. Стельмах); Він раптом почав купляти оберемками явно безнадійні акції, і вже через годину вони підстрибували на кілька пунктів (М. Білкун); “Він що – купляє мене?!” – мигнула в Кларнеса розпачлива думка (В. Чемерис); Діти, котрі не мали біля хати квітника, мусили купляти букети на базарі (Любко Дереш).
«купляти» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: купля́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | купля́ю | купля́ємо / купля́єм |
| 2 особа | купля́єш | купля́єте |
| 3 особа | купля́є | купля́ють |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | купля́тиму | купля́тимем / купля́тимемо |
| 2 особа | купля́тимеш | купля́тимете |
| 3 особа | купля́тиме | купля́тимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ку́плять | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- купля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Купля́ти, -пля́ю, -пля́єш; купля́й, -ля́йте; купля́в; літерат. Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
От хоч би деякі машини — їх-то і приходилося купляти; а все останнє — своїми руками виробляли.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)