Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · К

курай[кура́й]

іменник · «(Salsola L.). Трав’яниста степова рослина групи перекотиполе. Курай росте в посівах різних культур (Бур’яни.., 1957, 35); Вітрові вслід котився не знати куди беручкий курай (Куч...»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

готовоЗначення2 картки
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія18 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
готовоОмонім1 позиція
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
готовоWikimediaWikipedia
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

СУМ-20сучасний тлумачний словник

КУРА́Й¹, ю́, ч. Трав'яниста степова рослина родини амарантових з жорстким колючим стеблом, поширена на чорноземних і піщаних ґрунтах. Вітер гнав із поля мокрий курай (В. Близнець); І бачив жовтий степ безлюдний, сухий курай, щетини трав (П. Мовчан); Хатина, плетена з лози, глиною обмазана, кураєм крита (В. Чемерис); Взимку топили хати очеретом, соломою, бур'яном, кураєм, кизяком (Д. Білий); Курай росте в посівах різних культур (з наук. літ.); * У порівн. Вирвали свій корінь – і по світі Котимось, неначе кураї (І. Гнатюк). △ (1) Поташе́вий кура́й – трав'яниста рослина групи перекотиполе, яку використовували для виробництва мила. В Іспанії спалювали поташевий курай і так отримували лужний попіл, який називали бариллою (з наук.-попул. літ.). КУРА́Й², я, ч. Старовинний народний башкирський музичний інструмент; вид сопілки. Ти кобзу любиш ніжнодзвонную, а я – співаючий курай (П. Тичина).

Грінченко (1907)домодерна фіксація · не переклад

«курай» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.

Морфологія

іменник · 18 форм · VESUM

Відмінювання
ВідмінокОднинаМножина
Називнийкура́йкура́ї
Родовийкура́я / кура́юкура́їв
Давальнийкура́єві / кура́юкура́ям
Знахіднийкура́йкура́ї
Оруднийкура́ємкура́ями
Місцевийкура́єві / кура́ї / кура́юкура́ях
Кличнийкура́юкура́ї

Омоніми

курай2 (іменник, чол. р.) — Старовинний народний башкирський музичний інструмент; вид сопілки.
Омоніми показано за нумерованими словниковими заголовками; звіряйте значення з контекстом. Джерела омонімів: services.ulif.org.ua

Літературні засвідчення

Гончар О. · Олесь Гончар. Берег любові · 1918
…Водив ніби знічев'я, та все ж якась нерозбірлива в'язь виникла на піску. — Що ти малюєш? — Хочу записати цей день. — Для чого? — Щоб не забути ніколи. Аж згодом поцікавився її справами, Кураївкою. — Не перейменували там ще її? — посміхнувся раптом. — А навіщо? — Та нібито ж виникала в когось така ідея. Кура, курай, кураївка... Декому, кажуть, це ріже слух. Та й справді, може, не по-сучасному? Може б, веселішу якусь їй назву приліпити? — Яку б же ти запропонував? — Щасливе, скажімо. Або Урожайне. Або Світозарне... Тепер часто такі дають. — Якби вже неодмінно треба було, я б назвала: Хлібодарівка.…
literary_fts · e6077fa0_c0081

Джерело: literary_fts

Переклад

курай
saltwort

Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)

Вікіпедія

Курай

Курай — башкирський і татарський духовий музичний інструмент. Має кілька різновидів, що відрізняються конструкцією і матеріалом виготовлення. По класифікації музичних інструментів Горнбостеля-Закса, курай належить до аерофонів, що входять у підгрупу флейтових. Також є кураї, що належать до підгрупи язичкових. Довжина варіюється в залежності від різновиду — від 120—180 мм до 450—1000 мм. Звук, тембр і динамічні можливості залежать від конструкції. Традиційним матеріалом для виготовлення кураю були зрізані і висушені стебла уральського реброплодника, проте нині широко використовуються сучасні матеріали. Є сольним, ансамблевим і оркестровим інструментом.

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B9

Вікісловник · Вікіджерела