кусатися[куса́тися]

КУСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Мати звичку (схильність) кусати, ранити зубами, дзьобом. – Ото, дурню, не лови. Знай, що шмелі кусаються (Панас Мирний); – Оце так! – вихопилось у Мар'яна Поляруша. – Гадюки в усьому світі кусаються (М. Стельмах); Боялася псів. Вони такі злющі, так кусаються (М. Сиротюк); Так і цілиться вчепитись зубами в руку. В нього звичка така: кусатися (А. Дімаров); Він дикий, наче звірятко. Спить у кублі, кусається і дряпається (С. Андрухович); Я ніколи не чула, щоб котів і павуків тримали в клітках, – зауважила Доня. – Вони ж не кусаються (Г. Пагутяк). 2. Кусати один одного. Там вороги всі так змішались, Стіснились, що уже кусались (І. Котляревський); Він [хлоп'я] забився в кут,.. ощерився, мов вовченя або переляканий кіт перед псами, наїжачився всім своїм єством і нікого не підпускав, шипів і був готовий кусатися (І. Багряний); Ну, хай би цi дядьки теж кричали! Хай би дряпались, кусались, бились, тiкали! (Б. Антоненко-Давидович); Дівчина борсалася з останніх сил, намагалася кусатися і дряпатись, але божевільний страх позбавив її останніх сил (Д. Білий); // перен. Завдавати болю, образи; уражати. Днями сиділи в нетопленій хаті і не варили страви. Світили ненависним оком, кусались кривавим словом. Як звірі (М. Коцюбинський). 3. Те саме, що куса́ти 4. Людмила Сошенко поправила на плечі шлейку сумочки, щільніше запахнула комір – мороз кусався, і рушила за вказаним напрямом (А. Кокотюха); Відьма обережно торкнулася долонею руків'я, а впевнившись, що воно не кусається, вже рішучіше обхопила його пальцями і розвернула меч вертикально (О. Авраменко). 4. тільки 3 ос., перен., жарт. Коштувати надто дорого. – Ой хліб тепер кусається! Повіриш, у нас було колись стоги стоять, а сей год – три засторонки в клуні: хоч їж, хоч дивись!.. (Г. Косинка); Краму на ярмарку мало, i вiн кусається – дуже дорогий (М. Стельмах); – Засіки пусті, і дуже нині кусається дармовиця, довго буде небо тобі в клітинку (В. Дрозд); // Бути недосяжним (про гроші). Та щоб купити корову, не вистачало ще добрих сорок карбованців, а то й більше. Такі гроші кусалися. Вони були недосяжні (О. Донченко); Вони були такими жвавими і купили .. аж двадцять одну книжку, правда, ціни у нього [Максима] не кусалися, були втричі дешевшіі, як у декого (С. Процюк).