кухня[ку́хня]

ку́хня -і, ж. 1》 Спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою і т. ін. для готування їжі. || Готування їжі. || чого , перен. , ірон. Про прихований, закулісний бік якої-небудь негативної діяльності. Похідна ( солдатська і т. ін. ) кухня . 2》 Набір страв, характер харчування. Молочна кухня .

КУ́ХНЯ, і, ж. 1 . Спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою і т. ін. для готування їжі. Вона пройшла кухню, де куховарка кришила зілля на страву (Панас Мирний); З одчинених дверей кухні лопотів дрібний ритмічний стукіт – сікли м'ясо (В. Винниченко); Коли Ніна Олександрівна принесла з кухні накриту тарілкою сковороду.., він почував уже себе цілком удома, в своїй сім'ї (Б. Антоненко-Давидович); З кухні долинає тихе шипіння примуса і ледве вловимий запах чогось смачного (Ю. Шовкопляс); От уже ціла компанійка опинилася в самому серці, святая святих ресторану, на фантастичній кухні з її несамовитими шкварчаннями й булькотіннями, з розпеченими пательнями і співучими рибами (Ю. Андрухович); На одвірок літньої кухні держаком спиралася сапа (Є. Пашковський); // чого, перен., ірон. Про приховану, закулісну сторону якої-небудь негативної діяльності. – Сидіти на кафедрі з докторським титул…