кілля[кі́лля]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
КІ́ЛЛЯ, я, с. Збірн. до кіл. Навколо городу повигинався на всі боки паркан, а поламані штахети замінено простим кіллям (Н. Кобринська); Посеред саду старезна яблуня, всипана райськими яблуками, аж гілля кіллям підважені (С. Васильченко); Пішов [Петро] за кіллям у ліс (О. Кобилянська); Убога рибальська снасть понуро звисала з кілля довкола “веранди” (Ю. Смолич); Султан увійшов у твердиню крізь шпалери голів, насаджених на кілля (П. Загребельний); * У порівн. Вони [червоношкірі] поприколювали своїми томагавками, мов кіллям, до землі її спідницю, тож служниця не могла й ворухнутися (І. Корунець, пер. з тв. Дж. Родарі).
«кілля» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 8 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| кі́ллю | сер., давальний |
| кі́лля | сер., кличний |
| кі́ллі | сер., місцевий |
| кі́ллю | сер., місцевий |
| кі́лля | сер., називний |
| кі́ллям | сер., орудний |
| кі́лля | сер., родовий |
| кі́лля | сер., знахідний |
Літературні засвідчення
Всі були здивовані, але Сластьон, з властивою йому здібністю захоплюватись ("вже готовий!"— муркнув хтось, знавши добре властивості цього їхнього "фанатика" потрапляти в полон якійсь ідеї і тоді вже хоч кілля теши на його голові!), довів усім, чому цей помисл "младенців" дуже щасливий.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)