кімерійці[кімері́йці]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
КІМЕРІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. кімері́єць, і́йця, ч.; кімері́йка, и, ж.). Найдавніше (за писемними джерелами) населення північного Причорномор'я. – Які племена тут жили до нас – ось що хотілось би з'ясувати, – роздумливо мовить Брага. – Племена таврів чи хто? – І кімерійці жили, – уточнює професор. – Сучасники Гомера (О. Гончар); В наших землях з пра-прадавна кімерієць жив і скіф (Д. Білоус); Найдавнішим із відомих народів, що заселяли чорноморський степ, було плем'я кімерійців (з наук.-попул. літ.); Активне заселення донбаських степів почалося ще в епоху Великого переселення народів, а першим кочовим племенем були кімерійці, які прийшли з-за Дону в X ст. до н.е. (з публіц. літ.).
Літературні засвідчення
— Які племена тут жили до нас — ось що хотілось би з'ясувати,— роздумливо мовить Брага.— Племена таврів, чи хто? — І кімерійці жили,— уточнює професор.— Сучасники Гомера.
Джерело: literary_fts
Вікіпедія
Кімерійці
Кімері́йці, також Кіммерійці — загальна назва іраномовних кочових племен, які у IX—VII ст. до н. е. проживали на території Північного Причорномор'я. Це найдревніший народ, який проживав на теренах сучасної України, назва якого була задокументована та збереглася до наших часів. Більша частина в VII столітті до н. е. помандрувала через Кавказ до Малої Азії через нашестя скіфів. Менша частина осіла в Північному Причорномор'ї, облишивши кочовий спосіб життя, і стала відомою як таври, що були причетні до закладання греками колонії Кімерик як південно-західного прикордонного форпосту Боспорського царства. Остаточно кімерійці асимілювалися з місцевими племенами Кримського півострову. Разом з гетами в українській історії становлять власне місцеву археологічну культуру.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%86%D1%96