кінець[кіне́ць]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
кіне́ць I -нц я , ч. 1》 Крайній пункт, межа протяглості предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту, межі; прот. початок. || Остання, завершальна частина якогось твору, книжки тощо. В об и два кінц і — туди й назад. Добіг а ти кінц я — завершуватися. Зв о дити кінц і [з кінц я ми] — а) узгоджувати різні частини, сторони якої-небудь справи; б) ледь животіти через нестатки. З (із) кінц я в кін е ць — з одного краю в інший. Кінц і в не знайт и — ні про що не дізнатися. Кінц і [з кінц я ми] не сх о дяться — а) важко впоратися комусь із труднощами, нестатками; не йде справа на лад; б) немає узгодженості, відповідності між різними частинами якої-небудь справи. Кінц і [у в о ду] хов а ти — не залишати ніяких слідів злочину, вчинку. На кінц і язик а є (знах о диться і т. ін.) що в кого, рідко кому — а) хтось завжди швидко, без труднощів дає відповідь на що-небудь; б) хтось…
КІНЕ́ЦЬ ¹ , нця́, ч. 1 . Крайній пункт, межа протяглості предмета, площини і т. ін., а також те, що прилягає до такого пункту, межі; протилежне початок . В кінці села, коло самої Роставиці, стояла хата старого Петра Джері (І. Нечуй-Левицький); Він просить у Хаєцького ножа, щоб зачищати кінці кабеля (О. Гончар); Бумблякевич поїхав на другий кінець міста (Ю. Винничук); // Остання, завершальна частина якогось твору, книжки і т. ін. Дуже жалкую я, що не маю кінця Вашої книжки “В поті чола” (М. Коцюбинський); А тепер – давайте вбрання штукаря, гасіть електрику в театрі: кінець роману буде! (Д. Бузько); Кінець твору глибоко символічний: маленька татарка стає сестричкою українському хлопчикові... (К. Гриб). 2. Останній момент чого-небудь, що відбувається в часі, а також час, пов'язаний із цим моментом. Край, що про нього дбає Господь, Бог твій, завжди на ньому очі Господа, Бога твого, від поча…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 446
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | кіне́ць | кінці́ |
| Родовий | кінця́ | кінці́в |
| Давальний | кінце́ві / кінцю́ | кінця́м |
| Знахідний | кіне́ць | кінці́ |
| Орудний | кінце́м | кінця́ми |
| Місцевий | кінце́ві / кінці́ / кінцю́ | кінця́х |
| Кличний | кінцю́ | кінці́ |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| кіне́ць |
Синоніми та антоніми
Омоніми
Фразеологізми та сталі вирази
без кінця, з дієсл
Весь час, безперервно. Курив (Яшко) без кінця (А. Головко); Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська — ті сюди, ті туди (О. Гончар); // Постійно. Пишуть хлопці і дівчата, Просять досвід передати, Хвалять жінку без кінця (С. Олійник). без кінця і (без) краю; без кінця-краю, з дієсл. 1. Безмежно, безконечно. По обидва боки шляху без кінця і краю колосилися пшениці (П. Панч); Дівчина була як у гарячці. П’яти її немов прикипали до землі; серце кололо, в голові була одна думка, одне бажання, щоб ця дорога розтяглася без кінця-краю... (М. Коцюбинський). 2. Дуже довго. Йому здавалося, що їхатимуть цілу вічність без кінця і краю (Олес…
Фразеологічний словник української мовиз кінця в кінець; від кінця до кінця, з дієсл
У різні боки. Шатнулась-мотнулась Оксана із кінця в кінець, веде низку дівчат і приговорює: Та чого ви будете сидіти по хатах? (Г. Квітка-Основ'яненко); З гір, із далеких лісів ринуть в долину вітри, шарпаються з кінця в кінець (П. Колесник); Повністю, весь. Він ще раз проходить його двір од кінця до кінця, самотній і безпомічний (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словникзнайти кінець (могилу, вічний спочинок)
Загинути, померти. Він чекав, що зараз розступиться земля й поглине зухвалого Септара або грішник знайде собі могилу під руїнами башти (М. Коцюбинський); Лежи, Олечко! Лежи на своїй смертній постелі. Знайшла ти вічний спочинок далеко від рідної матері (А. Хижняк); Скінчити життя самогубством. — То ж він завтра із другою Піде під вінець… А я собі під водою Знайду вже кінець! (Леся Українка).
Фразеологічний словникдоводити / довести до краю (до кінця) що
Завершувати яку-небудь справу. — За що не візьметься Лошаков то вже доведе його до краю (Панас Мирний); Коли… я захворів, я нестерпно страждав від думки, що, може, мені не вдасться вже довести свою роботу до кінця (О. Довженко). доводити краю. Старий каже: Тепер, щоб ви знали, Треба краю доводити (Т. Шевченко). довести кінець. Куди його Кармеля послати, то найде дорогу, за що візьметься, усьому кінець доведе (Марко Вовчок).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…огах, зберігаючи поважні міни. Тому вони безмежно зраділи, коли королева нарешті дала знак, що аудієнція скінчилася, і через міністрів веліла вартовим показати пальцям путівець на кінець королівства, аби ті одразу ж почали приборкувати її невидимих ворогів — лицарів Вогненної Свічки. Вартові вивели пальців аж до кам'яного стовпа, де кінчалося королівство, побажали…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger