кінчик
Дані Атласу
Значення
Зменш.-пестл. до кіне́ць¹ 1. На остатнім слові пані Качковська піднесла кінчик фартушка до очей (Л. Укр., III, 1952, 646); Мати з паляничкою в руках присіла на кінчик стільця (П...
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | кінчик | кінчики |
| Родовий | кінчика | кінчиків |
| Давальний | кінчикові / кінчику | кінчикам |
| Знахідний | кінчик / кінчика | кінчики |
| Орудний | кінчиком | кінчиками |
| Місцевий | кінчикові / кінчику | кінчиках |
| Кличний | кінчику | кінчики |
Фразеологізми та сталі вирази
висіти на язиці (на язику, на кінчику язика)
у кого, чиїм. Хто-небудь дуже хоче сказати або спитати щось. Те, що він уважав за свою виключну таємницю, відоме було цій старій, висіло на її балакучім язиці! (І. Франко); Вони посміялися вдвох, і запитання а коли ж весілля?, яке висіло на кінчику язика в Крутояра, так і не вимовилось (В. Собко). 2. Бути добре відомим, знайомим і разом з тим таким, що в цей момент забулося і ніяк не пригадується. Слова мимоволі, самі просто на язику висіли (П. Козланюк); Ті слова висіли на кінчику язика, і разом з тим я їх не знаходив (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словниксвербить на кінці (на кінчику) язика кому, у кого
Кому-небудь дуже хочеться розповісти щось. По розпалених обличчях молдуван видко було, що якась цікава новина свербить їм на кінці язика (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Через тиждень, повечерявши на певній захованій від сторонніх поглядів чортопільській віллі, лискучий ПУОК вкотре занурив кінчик сигари у келих із коньяком і зробивши останню паузу на пахке димопускання, сказав до завмерлих у трепеті варшавських стратегів щось на кшталт Well, you have convinced me, gentlemen, після чого підписав усі відповідні протоколи.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger