кістка[кі́стка]

кі́стка -и, ж. 1》 Окрема складова частина кістяка хребетних тварин і людини. Ґратч а ста к і стка — кістка, яка частково входить в основу мозкового черепа. К і стка грудн о ї кл і тки — кісткова основа верхньої частини тулуба. Клинопод і бна к і стка — кістка, розміщена посередині основи черепа. Піднеб і нна к і стка — кістка, яка бере участь в утворенні порожнини носа, порожнини рота, очної ямки і крилопіднебінної ямки. Промен е ва к і стка — довга трубчаста кістка, розміщена на латеральному боці передпліччя. Тр у бчасті кістк и — кістки, що складаються із компактної і губчастої речовини. До [с а мих] кіст о к промок а ти (промерз а ти, пройм а ти і т. ін.) — дуже сильно, наскрізь промокати, промерзати, мерзнути. 2》 тільки мн. Останки, тіло померлого; прах. На (по) чиїх кістк а х — ціною великих жертв. 3》 збірн. Ікла, бивні деяких тварин (слона, моржа), що їх використовують для різних…

КІ́СТКА, и, ж. 1. анат. Окремий складник кістяка хребетних тварин і людини, що складається з клітин, мінералізованої основної речовини і колагенових пучків; основний елемент опорно-рухового апарату. Знову йому верзеться .. висунулось дві тіні – страшні, бліді, з переламаними кістками (Панас Мирний); Посеред тих звалищ величної природи виднілися медведячі стежки, протоптані від давніх-давен, .. густо засіяні вибіленими кістками баранів, оленів (І. Франко); Степанові Никифоровичу пече тіло, ниє кістка і від напруження судомить руку (Б. Антоненко-Давидович); Здавалося, що болить у нього кожна кістка, дрижить кожен нерв (Л. Дмитерко); Велика рибина світить білими кістками, з яких обсмоктано м'ясо (Є. Гуцало); * У порівн. На візку сидів хлопець .. з закарлюченими руками, без пальців, сухий, як кістка (І. Нечуй-Левицький). 2. тільки мн. Останки, тіло померлого; прах. Усяке багатство, усяка сл…