ладний
Дані Атласу
Значення
1. Те саме, що га́рний 1; красивий (про зовнішні ознаки). Прибігаю до криниці,— беруть воду молодиці,— беруть воду, дають пити, не жаль ладну зачепити (Чуб., V, 1874, 143); Огля...
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ладній | жін., давальний |
| ладна | жін., кличний |
| ладній | жін., місцевий |
| ладна | жін., називний |
| ладною | жін., орудний |
| ладної | жін., родовий |
| ладну | жін., знахідний |
| ладному | чол., давальний |
| ладний | чол., кличний |
| ладнім | чол., місцевий |
| ладному | чол., місцевий |
| ладний | чол., називний |
| ладним | чол., орудний |
| ладного | чол., родовий |
| ладного | чол., знахідний |
| ладний | чол., знахідний |
| ладному | сер., давальний |
| ладне | сер., кличний |
| ладнім | сер., місцевий |
| ладному | сер., місцевий |
| ладне | сер., називний |
| ладним | сер., орудний |
| ладного | сер., родовий |
| ладне | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ладен | чол., називний |
Фразеологізми та сталі вирази
ладний (ладен, готовий і т.ін.) тричі провалитися крізь землю
Виникає бажання у когось якомога швидше звідкись зникнути (через сором, ніяковість і т.ін.); дуже незручно, неприємно комусь. Я стояв біля неї спантеличений і розгублений, ладний провалитися крізь землю (М. Чабанівський); Ми стояли червоні, мов два помідори. Ми ладні були крізь землю провалитися (В. Нестайко); Браві сержанти такі, що куди там Віталієві з ними тягатись, він одразу відчув своє жалюгіддя, готовий був крізь землю провалитись (О. Гончар); Йому було так соромно, що він ладен був тричі провалитись крізь землю (О. Довженко).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…твердила, ще зовсім не старому тілі, показуючи заради більшої наочности ніжку аж до пояса, бож хіба тут крилося щось погане й несхвальне? Ріточка завжди вміла пристойно й гідно поводитися, та ще й інших повчити, — вона проспівала, вкладаючи весь свій чар у переливи голосу, ладний з одного маху взяти найнеприступнішу фортецю: — Пане професоре, я не знала, що в вас гості! У мене до вас дуже важлива справа! Очевидно, якби професор Кава не ловив ґав, літаючи десь у хмарах, він вирізнив би крізь ці звичайні слова з самих туркотливих інтонацій Ріточчиного…
Джерело: literary_fts