лаз
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ЛАЗ¹, у, ч. 1. Вузький отвір, через який можна пролізти, пройти куди-небудь; лазівка (у 1 знач.). Білий [собака] залишив кроля, сунув голову в лаз, що утворився в частоколі, і вискочив на вулицю (С. Чорнобривець); В куполі був лаз, щільно прикритий лядою (Л. Юхвід); Хто не знав, що саме тут вхід у підземелля, не зміг би його знайти. Лаз цей можна було визначити лише по високій берізці (К. Гриб); Спотикаючись, я вибрався нагору i, пам'ятаючи, що треба йти лазом попри фасади, повз iз заплющеними очима, обдираючи руки (Р. Андріяшик); Мазепі недоречно подумалося про те, що і фортеця Батурина має потаємний, невідомий нікому, — як же бо інакше! — боковий лаз (Г. Колісник); Для виходу курчат на вигул у кожній секції під вікнами в стіні влаштовують лази з подвійними дверцятами (з наук. літ.); // спец. Отвір у стінці агрегату, машини, котла і т. ін. для різних цілей (завантаження, чистки, ремонту). А потім Сантехнік відкрив якийсь лаз (Любко Дереш). 2. Стежка в густих зарослях, якою звичайно ходять звірі. І нині, життєву кінчаючи дорогу, Благословляю я з подякою щораз .. Поранку сизого розумну тишу строгу, Між віттям сплетеним звіриний древній лаз (М. Рильський); Ти б писав серпнем, знемогою, судомним бажанням жити, відчаєм диких звірів, що, ламаючи ноги, кігтять, копитять, гребуть лісові дороги, лази і просіки, вже охоплені пожежею (Є. Пашковський); // Стежка, пробита в снігових заметах. До колодязів, до хлівів люди пробивали довгі вузькі лази й не їздили по вулицях майже тиждень, поки сніги не затужавіли (Ю. Мушкетик). ЛАЗ² див. ла́зи. ЛАЗ³, у, ч., діал. Лу́ка́. Раз зібрався чоловік у діл косити. Серед лазу лишив купку трави (А. Калин).
«лаз» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 20 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | лаз | ла́зи |
| Родовий | ла́за / ла́зу | ла́зів |
| Давальний | ла́зові / ла́зу | ла́зам |
| Знахідний | ла́за / лаз | ла́зів / ла́зи |
| Орудний | ла́зом | ла́зами |
| Місцевий | ла́зі / ла́зові / ла́зу | ла́зах |
| Кличний | ла́зе | ла́зи |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ла́зи | множина, знахідний |
Омоніми
Літературні засвідчення
що тепер значить пам’ять?! Спогад? Згадка? Та й навіщо? Хіба не так само ретельно штрикав колись землю молодюський Іван Олексюк на подвір’ї Софії Ткач, шукаючи лаз до бункера, в якому сиділо двоє своїх, сільських, людей, переховуючись від двоногих мисливців на їхні душі у час, коли всі полювали на всіх, коли будь-якої хвилини, обернувши голову назад, кожен міг наткнутися на око зброї, націленої в потилицю чи скроню? Хіба не Іван перевернув тоді Софіїну хату догори ногами, зриваючи образи і перевертаючи мисники так само-самісько, як сьогодні перевертали його хату його ж сини, полюючи за татовою таємницею?! Живе тіло від такої згадки відповіло би крововиливом чи, може, розривом аорти.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)