левіт[леві́т]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ЛЕВІ́Т¹ див. леві́ти. ЛЕВІ́Т², а, ч. 1. іст. Особливий клас священнослужителів у системі давньоєврейського культу. Одяг цадика нагадував убрання стародавніх левітів, навіть на голові його красувалася рогата шапочка (М. Старицький); Жидівське духовенство .. зорганізоване в окрему касту .. левітів, якої одиноким центром на весь край був храм у Єрусалимі (І. Франко); – Ти в руїнах тепера, єдиний наш храм .. Всі пророки твої від тебе відреклись І левітів немає з тобою (Леся Українка); Де зібралася купка людей, де зав'язалася яка-будь балачка, – дивись, уже левіт поблизу, стоїть, слухає, вв'язується в бесіду (Г. Хоткевич). 2. перен., заст. Співець. В кайданах будеш, – віри твердо йми: Тебе, мого обраного левіта, Я виведу з заклятої тюрми, Щоб голос твій не згинув серед світа... (П. Грабовський).
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | леві́т | леві́ти |
| Родовий | леві́та | леві́тів |
| Давальний | леві́тові / леві́ту | леві́там |
| Знахідний | леві́та | леві́тів |
| Орудний | леві́том | леві́тами |
| Місцевий | леві́ті / леві́тові / леві́ту | леві́тах |
| Кличний | леві́те | леві́ти |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| леві́ти | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
І хоч те подумав би ти своєю головою: чи вистарчить кількох ваших баранів на таке число слуг божих? Так обізвався один левіт, що не знати звідки опинився поблизу.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)