лестити

дієслово · «1. кому і без додатка. Лицемірно, нещиро вихваляти кого-, що-небудь. Він [М. Гоголь] не лестить життю, але й не зводить наклепу на нього (Бєлін., Вибр. статті, перекл. Кундзича,...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

ПоходженняInherited from Old Ruthenian льстити, from Old East Slavic льстити, лестити, from Proto-Slavic *lьstiti. By surface analysis, лесть + -ити.

Морфологія19 форм

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. кому і без додатка. Лицемірно, нещиро вихваляти кого-, що-небудь. Він [М. Гоголь] не лестить життю, але й не зводить наклепу на нього (Бєлін., Вибр. статті, перекл. Кундзича,...

Етимологія

Inherited from Old Ruthenian льстити, from Old East Slavic льстити, лестити, from Proto-Slavic *lьstiti. By surface analysis, лесть + -ити.

Джерело: Wiktionary

Морфологія

дієслово · 19 форм · VESUM

Інфінітив: лестити

теперішній
Особа	Однина	Множина
1 особа	лещу	лестимо / лестим
2 особа	лестиш	лестите
3 особа	лестить	лестять

майбутній
Особа	Однина	Множина
1 особа	леститиму	леститимем / леститимемо
2 особа	леститимеш	леститимете
3 особа	леститиме	леститимуть

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма

коротка форма
Форма	Позначка
лестить	інфінітив

Літературні засвідчення

Куліш П. · Пантелеймон Куліш. Байда князь Вишневецький · 1819

Дарами нас не можна підкупити, Шкода й словами пишними лестити.

literary_fts · 14869122_c0007

Джерело: literary_fts

Переклад

лестити↔

flatter (to compliment someone)

Джерело: dmklinger