лице[лице́]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
лице́ - я ; мн. л и ця, лиць; с. 1》 Те саме, що обличчя 1). || Обличчя як ознака зовнішнього вигляду людини. В лиц е — прямо, відверто (висловитися, сказати що-небудь). Лиц е м до чого — звернувши всю увагу, зосередивши всі сили на чому-небудь. [Не] до лиц я що — а) [не] гармонує з зовнішністю; [не] личить; б) [не] відповідає характерові певної особи, становищу і т. ін.; [не] годиться. П е ред лиц е м кого, чого — а) перед ким-, чим-небудь; б) у безпосередній близькості з чим-небудь. 2》 перен. Сукупність ознак, що характеризують що-небудь. 3》 Верхня, зовнішня частина предмета; прот. спід. 4》 тільки мн. Щоки.
ЛИЦЕ́, я́; мн. ли́ця, лиць; с. 1 . Те саме, що обли́ччя 1. Перемінилась і Параска: лице її подовшало, хоч краска ще грала на йому [ньому] (Панас Мирний); Вона [Килина] провела тремтячою рукою по дуже блідому лиці й напружено задумалась (В. Винниченко); Але Гальшка була непотішна, сиділа на ліжку лицем до стіни і не хотіла нічого їсти (І. Крип'якевич); Жита буйні, хвилясті... Ось із них визирнуло рожеве лице й сині очі (А. Головко); Можна було дивитися на це лице й почувати, як на ньому вiдпочиває твiй зiр i думка (Б. Антоненко-Давидович); Чимчич давно вже повернувся, і на його вдоволеному лиці було написано, що він чекає похвали за виконане завдання (С. Андрухович); * Образно. Сонце нахилило своє золото-червоне повне лице на самі вершини гір (І. Франко); Сумно восени дивитися в помарніле лице природи (з наук.-попул. літ.); * У порівн. Я .. завзято взяв їсти суху, як старе лице, поморщен…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 3, с. 250
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | лице́ | ли́ця |
| Родовий | ли́ця | лиць |
| Давальний | лицю́ | ли́цям |
| Знахідний | лице́ | ли́ця |
| Орудний | лице́м | ли́цями |
| Місцевий | лиці́ / лицю́ | ли́цях |
| Кличний | лице́ | ли́ця |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж) кров кинулася до обличчя (в обличчя, в лице і т. ін. ) кому
Хто-небудь раптово почервонів. Софія знала добре той дзвінок, він вразив її, аж кров кинулас ь їй до обличчя (Леся Українка); Настя зірвалася з лави. Кров кинулась їй в лице, залила його аж до хустки (М. Коцюбинський). (аж) мінитися / перемінитися в лиці (на лиці, на обличчі і т. ін. ). Набувати незадоволеного, часом нездорового і т. ін. виразу (обличчя) у зв’язку з чим-небудь; переживати, нервувати, червоніти, бліднути і т. ін. (Любка:) Він її (Хведоску) очима пече, а вона аж міниться в лиці (М. Кропивницький); А як (Гелена) мінилася в лиці, коли сорочка перкалева згоріла в мене у руці! (Л. Костенко); Махиня явно глузував з панка, допікаючи…
Фразеологічний словник української мовилице (обличчя) горить (аж пашить і т.ін.) чиє, у кого, від чого і без додатка
Хтось почервонів, дуже червоний з якоїсь причини. У Галі лице горіло.. Василь, прижмурившись, прикро подивився.— Де це ти так розпалилася? (Панас Мирний); Хоч лице її горіло від сорому, серце радісно тріпало в грудях (М. Коцюбинський); Зачує кроки Юхимові.., тоді кинеться враз, лице її заливає кров — аж пашить лице (А. Головко) чим. Чийсь вигляд виражає якісь почуття, переживання і т.ін. Лице її горітиме іншими хвилюваннями: тут! Все сталося тут (О. Гончар); То говорив Грицько… Очі в нього грали, лице радісно пашіло (Панас Мирний); Від співу дівчина зашарілась, обличчя її пашіло пристрастю, вогнем (В. Минко).
Фразеологічний словниклицем в лице (до лиця)
Дуже близько, впритул, віч-на-віч і т.ін. Черниш ніколи й не думав, що він так спокійно сприйме першу зустріч з ворогом лицем в лице (О. Гончар); Сана була дуже обурена підступністю шпигуна. І я вирішив зсадити її з хмар на землю та зштовхнути лицем до лиця з справжньою дійсністю (Ю. Збанацький);Він мав рацію бажати зустрічі лицем до лиця (В. Винниченко). лице в лице. Я.. йду просто на нього, лице в лице (М. Коцюбинський); Вони стояли на подвір'ї тісним збратаним колом, лице в лице (З газети).
Фразеологічний словникаж кров кинулася до обличчя (в обличчя, в лице і т.ін.) кому
Хто-небудь раптово почервонів. Софія знала добре той дзвінок, він вразив її, аж кров кинулась їй до обличчя (Леся Українка); Настя зірвалася з лави. Кров кинулась їй в лице, залила його аж до хустки (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…в маслаках і в ґулях від надто модних черевиків за молодости (наче Ріточка за ці роки хоч на одну зморшку постаріла!), то її тендітні для найпалкішого милування створені плечі (а лице, а талія, а хода!), які вона залюбки показувала світові Божому, пам'ятаючи євангельську притчу — не закопувати в землю скарби, бож хіба вільно і чи не гріх ховати від людей подібн…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 3 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger