Лексикон · A-Я · Л
личенько[ли́ченько]
іменник · «Пестл. до лице́ 1, 4. Червоною китайкою Личенько накрито (Укр.. лір. пісні, 1958, 356); Сама мила, невеличка, І очі сивенькі, Коси довгії русяві, Личенька повненькі (Рудан., Виб...»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія7 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
СУМ-20сучасний тлумачний словник
ЛИ́ЧЕНЬКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до лице́ 1, 3. Червоною китайкою Личенько накрито (з народної пісні); Уродилася Настуся – Любо подивитись, Із личенька рум'яного хоч води напитись (П. Куліш); Та вже до меншого брата вона більш промовити не здолала – затулила личенько обома ручечками й гірко заридала (Марко Вовчок); Недавні ще сльози на личеньку знати (Б. Грінченко); * Образно. Усміхни, народ, своє личенько! (П. Тичина).
Морфологія
іменник · 7 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ли́ченьку | сер., давальний |
| ли́ченько | сер., кличний |
| ли́ченьку | сер., місцевий |
| ли́ченько | сер., називний |
| ли́ченьком | сер., орудний |
| ли́ченька | сер., родовий |
| ли́ченько | сер., знахідний |
Літературні засвідчення
Франко І. · Іван Франко. Зів'яле листя · 1856
Я не тебе люблю, о ні, Моя хистка лілеє, Не оченька твої ясні, Не личенько блідеє.
literary_fts · 7f783187_c0005
Джерело: literary_fts
Переклад
личенько↔
Dim
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)