лоб[ло́б]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
л о ба, ч. 1》 Верхня надочна частина обличчя людини або морди тварини. || перен. , розм. Про голову людини. Олімп і йський лоб мед. — лоб, в якого внаслідок утворення остеофітів, збільшені лобні горби; ознака рахіту. Полір о ваний лоб мед. — лоб, шкіра якого не може довільно бути зморщена; ознака прогресуючої міопатії. || чого і без додатка, перен. Передня частина чого-небудь. 2》 перен. , вульг. Про хлопця, підлітка, парубка; лобуряка. || заст. Той, кого забрили в солдати.
ЛОБ, ло́ба, ч. 1 . Верхня надочна частина обличчя людини або морди тварини. По його лобі та по щоках у розмові бігали зморшки (І. Нечуй-Левицький); Академік Риндін відчув, як краплини поту скотилися по його лобі (В. Владко); Придивився [панотець] до нього ..: лице зі слідами голоду, на лоб спадає сплутане волосся (Валерій Шевчук); // перен., розм. Про голову людини. – Не виб'єш із їх бісових лобів тієї волі та мандрів (Панас Мирний); [Суховій:] Вночі козакові шлях на небі, а вдень на кінці язика та в лобі (М. Кропивницький); // чого і без дод., перен. Передня частина чого-небудь. Тверда й пряма, як меч легіонера, Розколина пробила лоб скали (М. Бажан); Машина м'яко вперлася лобом у тугу повітряну подушку й зупинилася (М. Чабанівський). 2. перен., вульг. Про хлопця, підлітка, парубка, зазвичай високого на зріст, кремезного; лобуряка. – Чого ж ви стоїте, лоби? – звернувся Гаркуша до паруб…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 3, с. 274
Морфологія
іменник · 18 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | лоб | лоби́ |
| Родовий | ло́ба | лобі́в |
| Давальний | лобові́ / ло́бу | лоба́м |
| Знахідний | лоб / ло́ба | лоби́ |
| Орудний | ло́бом | лоба́ми |
| Місцевий | ло́бі / лобові́ / ло́бу | лоба́х |
| Кличний | ло́бе | лоби́ |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж (і)) очі на лоб (на лоба, рідше догори і т. ін. ) лізуть / полізли у кого, кому, чиї
1. Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. А тоді хап рукою за бороду, хап за шапку — в Оксена аж очі на лоб полізли (Григорій Тютюнник); Мій попутник слухав, роззявивши рота, зеленкуваті недовірливі очі аж на лоб полізли (З газети); У Чорного й очі полізли на лоба. Ушам своїм не йняв віри. Що це, випадковість..? (Д. Міщенко). — А ось йому! — весело викрикнув Йонька і вихопив з-під соломи маленький кавалерійський карабін. Очі у Гаврила полізли догори (Григорій Тютюнник); Меметові очі полізли наверх (М. Коцюбинський). очі мало не вилізли на лоб. Від здивування Іванові очі мало…
Фразеологічний словник української мовибити лобом (лобами) об землю перед ким, кому, зневажл
Схилятися, запобігати, домагаючись прихильності. Ці панове безсоромно били лобами об землю перед європейцями, забуваючи про свою культуру (З газети).
Фразеологічний словникбити прямо в лоб
Без натяків, відверто говорити, питати і т.ін. Він бив прямо в лоб, з'ясовуючи місце свого призначення (З газети). 2. Мати неприховане значення, бути зрозумілим, очевидним. Зміст їхніх розмов був дуже простий і бив прямо в лоб. Ось, мовляв, приїхав до нас новий голова, тисячник, і йому знов не дуже болітиме, як буде господарювати колгосп (В. Кучер).
Фразеологічний словникяк ока (рідше мов, ніби і т.ін.) в лобі (в голові), зі сл. берегти, глядіти, пильнувати і т.ін
Старанно, пильно, дуже і т.ін. Бережи, як ока в лобі (Укр. присл.); Перше чумаки креміня дуже гляділи, як ока в лобі, бо без вогню не можна прожити (Народні оповідання); — Повдавались дочки в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежину, як ока в лобі (І. Нечуй-Левицький); Які старі зв'язки були, то тих я бережу, як ока в голові (В. Стефаник); — Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський). більш, ніж ока в лобі. Матір парубок поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок). як ока. — Хазяйського добра гляжу як ока (Г. Квітка-Основ'яненко).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ь в сітях дротів по цинках блях з даху на дах з цвяху на цвях котиться і коле свої груди о колючки громозводів котиться і коле час-перекотиполе місяць розп'ятий на антенах і рудий лоб обмотав шматками міді а зимні долоні вітру що пахне глиною підміських піль холодять парені виски й біль мучениці там біль ліхтарні тінь розлягається по мурах афіші жаху журяться ж…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger