логічний[логі́чний]

логі́чний -а, -е. 1》 Стос. до логіки (у 1 знач. ). Лог і чна симв о ліка — сукупність знаків, якими позначають логічні операції, структуру форм мислення тощо. Лог і чний атом і зм — ідеалістичне вчення про тотожність структури мови і структури дійсності. Лог і чні опер а ції — у формальній логіці – дії над виразами, результатом яких є нові вирази. 2》 У якому є внутрішня закономірність; розумний, послідовний. || Який відзначається стрункістю внутрішньої будови. Логічний наголос . Лог і чні п о м и лки — помилки у міркуваннях, що виникають внаслідок порушення законів та правил логічного мислення.

ЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. 1 . Стос. до логіки (у 1 знач.). Я працював у відділі видатного вченого, де конструювалися найновіші моделі логічних машин (О. Бердник); Ідея логічної машини, висунута середньовічними схоластами, була не логічним наслідком накопиченої на той час суми знань, а геніальним здогадом (з наук. літ.); // Заснований на законах логіки. Лічильно-обчислювальна машина, крім математичних, виконує ряд логічних операцій (з наук. літ.); На думку науковців, усі природні процеси можуть бути використані для програмування – тобто побудови системи логічних операцій для розв'язання певних задач (із журн.). 2. У якому є внутрішня закономірність; розумний, послідовний. Краса ції повісті не так в її ідеях, як в глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки (Леся Українка); Йому [Адамові] здалося, що він втрачає чіткість логічного мислення і тільки-но віднайдену, але ще не відкриту до кі…