лось[ло́сь]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
-я, ч. Велика тварина родини оленячих із лопатоподібними рогами у самців.
ЛОСЬ, я, ч. Парнокопитий ссавець родини оленевих, самці якого мають великі лопатоподібні роги. Заскочений нагло сохатий (лось) прикипав на галявині, спаралізований жахом (І. Багряний); Лось звівся, тепер його постать чітко вималювалася в удосвітніх сутінках (Є. Гуцало); І зирнув лось на нас, людяк, сумними очищами, і заревів тужно, у два голоси, аж мороз по шкірі (В. Дрозд); Лосі поширені у лісах Євразії та Північної Америки (з навч. літ.); * У порівн. Михайлик – парубійко прездоровий і лагідний, як лось (О. Ільченко); Все грає сяйвом сонця молодого, Де глиця в росах, наче сивий лось (Д. Павличко).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 3, с. 289
Морфологія
іменник · 18 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | лось | ло́сі |
| Родовий | ло́ся | ло́сів |
| Давальний | ло́севі / ло́сю | ло́сям |
| Знахідний | ло́ся | ло́сі / ло́сів |
| Орудний | ло́сем | ло́сями |
| Місцевий | ло́севі / ло́сі / ло́сю | ло́сях |
| Кличний | ло́сю | ло́сі |
Літературні засвідчення
…несамовито і, вихаючи хвостом, як комета, летів і летів... І розступалися скелі, маючи тінями. І розбігалися злякано сосни й смереки, кидаючись урозтіч. Заскочений нагло сохатий (лось) прикипав на галявині, спаралізований жахом, а далі зривався й, ламаючи ноги та обдираючи шкіру, гнав скільки духу у безвість. І гнали у безвість луни, мов духи гірські, — розліта…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger