лох
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ЛОХ, а, ч. Кущ або дерево родини оливкових з вузьким сріблястим листям і запашними жовтими квітками; дикі оливкові кущі, дерева. Вже й Лохвиця. Чи не рослина дала їй назву отаку? Адже росли тут лох, лохина, що є в Грінченка в словнику (Д. Білоус); Листки лоха густо вкриті зірчастими білуватими лусочками, які щільно прилягають одна до одної (з навч. літ.).
«лох» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | лох | ло́хи |
| Родовий | ло́ха | ло́хів |
| Давальний | ло́хові / ло́ху | ло́хам |
| Знахідний | лох | ло́хи |
| Орудний | ло́хом | ло́хами |
| Місцевий | ло́хові / ло́ху | ло́хах |
| Кличний | ло́ху | ло́хи |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ло́хові | чол., давальний |
| ло́ху | чол., давальний |
| ло́ху | чол., кличний |
| ло́хові | чол., місцевий |
| ло́ху | чол., місцевий |
| лох | чол., називний |
| ло́хом | чол., орудний |
| ло́ха | чол., родовий |
| ло́ха | чол., знахідний |
| ло́хам | множина, давальний |
| ло́хи | множина, кличний |
| ло́хах | множина, місцевий |
| ло́хи | множина, називний |
| ло́хами | множина, орудний |
| ло́хів | множина, родовий |
| ло́хів | множина, знахідний |
| ло́хи | множина, знахідний |
Омоніми
Літературні засвідчення
Лох ніжно пахнув, тонкіше і привабніше, ніж крикливо надушена біла акація, клени й тополі пахли як молодий столяр, що несе банку з щойно звареним каруком*; все це було прекрасно, але не можна було їхати в степ до розвідувальних партій, доводилося чекати, поки підсохне дорога.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)