лоцман[ло́цман]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ЛО́ЦМАН, а, ч. 1. Провідник суден, добре обізнаний з навігаційними умовами певної ділянки моря, річки, каналу і т. ін. Кінні козаки переходили уплав, а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках (О. Стороженко); На борт прибув наш лоцман. Він зайняв місце на капітанському містку (П. Загребельний); І завжди великому кораблеві прокладають фарватер лоцмани (Р. Іваничук); Джон Манглс не взяв лоцмана; він чудово знав це річище, і ніхто не зміг би краще за нього провести судно по заломах річки Клайд (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна). 2. Невелика хижа смугаста риба родини ставридових, яка часто супроводить на далекі відстані пароплави й великих риб, головним чином акул. Лоцман поширений у всіх тропічних і субтропічних морях, улітку інколи проникає в помірні води (з навч. літ.).
«лоцман» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | ло́цман | ло́цмани |
| Родовий | ло́цмана | ло́цманів |
| Давальний | ло́цманові / ло́цману | ло́цманам |
| Знахідний | ло́цмана | ло́цманів |
| Орудний | ло́цманом | ло́цманами |
| Місцевий | ло́цмані / ло́цманові / ло́цману | ло́цманах |
| Кличний | ло́цмане | ло́цмани |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ло́цмани | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
Торкає сонця срібний трос — Колумб, і лоцман, і матрос,— Співа пісень, снує пісень...
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)