луснути
Дані Атласу
Значення
1. неперех. Однокр. до лу́скати. Жартуй, глечичок, поки не луснув (Укр.. присл.., 1955, 315); Про нього говорили, що коли б земля луснула навпіл, то й в цьому випадку Сахно акур...
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
Інфінітив: луснути
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | лусну | луснемо / луснем |
| 2 особа | луснеш | луснете |
| 3 особа | лусне | луснуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| луснуть | інфінітив |
Фразеологізми та сталі вирази
луснути зі злості (з серця)
Дуже розсердитися. — Нехай тоді Олекса узнає, що я йому родич: сказиться, лусне з серця!.. (С. Васильченко).
Фразеологічний словниклускати / луснути від (зі) сміху
Дуже сміятися, реготати. Там, де інші дівчата лускали зо сміху,.. вона соромилася до сліз (О. Кобилянська); Лускали дівчата зо сміху, штовхаючи одна одну ліктем (О. Кобилянська); Мадам Трюше в Ментоні лусне од сміху, як прочитає (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Неначе б'ється натруджене серце міста Нашого, — бідолашне серце, що ось-ось, ось-ось має луснути.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)