лякливий[лякли́вий]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ЛЯКЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який легко лякається, усього боїться. Лякливий Янек Свєнціцький, бідний шляхтич, .. тихо схилився до пана Рогмунда (З. Тулуб); // Який виражає страх, боязнь. Владний крик, і клацання затвора, і лякливе лопотіння ніг... (В. Сосюра); Підкрався Чортик, віхтик хвоста полоскотав лякливого за вухом (Л. Костенко); // Сповнений переляку, страху, побоювання. Йому стало жалко Василини, – таким благальним й лякливим був її погляд (М. Руденко); // у знач. ім. лякли́вий, вого, ч. Той, хто легко лякається, усього боїться. Сова. А я за це й крилом кивнуть не хочу, – Лякливих краще криком заморочу (з казки). 2. Якого легко сполохати; полохливий. Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка (приказка); Обачні дрохви голови звели, В траву хохітви залягли лякливі (М. Рильський).
«лякливий» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| лякли́вій | жін., давальний |
| лякли́ва | жін., кличний |
| лякли́вій | жін., місцевий |
| лякли́ва | жін., називний |
| лякли́вою | жін., орудний |
| лякли́вої | жін., родовий |
| лякли́ву | жін., знахідний |
| лякли́вому | чол., давальний |
| лякли́вий | чол., кличний |
| лякли́вім | чол., місцевий |
| лякли́вому | чол., місцевий |
| лякли́вий | чол., називний |
| лякли́вим | чол., орудний |
| лякли́вого | чол., родовий |
| лякли́вого | чол., знахідний |
| лякли́вий | чол., знахідний |
| лякли́вому | сер., давальний |
| лякли́ве | сер., кличний |
| лякли́вім | сер., місцевий |
| лякли́вому | сер., місцевий |
| лякли́ве | сер., називний |
| лякли́вим | сер., орудний |
| лякли́вого | сер., родовий |
| лякли́ве | сер., знахідний |
Літературні засвідчення
…Худий, сутулуватий, він стояв посеред кімнати над рельєфною картою пересічної місцевості, і з його вигляду видно було, що він ще нічого не знає і думає, певне, не про муляжний оцей рельєф, не про війну, що вже вдивляється в тишу аудиторій, а про щось інше, далеке. — Мироне, чув? — Що саме? — Війна. Лице його перекосилось недовірливою посмішкою. — Не жартуйте, бо я лякливий. Але коли вони зайшли до аудиторії, надто незвичайний вигляд був у них, щоб можна було думати, що вони жартують. — На жаль, серйозно. — Складайся, брат... Військова кафедра. Це та кімната, де їх стільки муштровано керівником кафедри, прискіпливим та педантичним майором, де так…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)