ліпити / зліпити[ліпи́ти / зліпи́ти]

ліпи́ти ліпл ю , л і пиш; мн. л і плять; недок. 1》 перех. Робити що-небудь із в'язкої, пластичної речовини, матеріалу. || також без додатка . Створювати скульптуру як твір мистецтва з в'язкого, пластичного матеріалу. || перен. Створювати засобами мистецтва, художнього слова. || перен. Виховувати. || перен. Робити що-небудь недбало, абияк. 2》 перех. , розм. Те саме, що приклеювати ; чіпляти. || перен. Ставити одне за одним; з'єднувати в одне. 3》 перех. , перен. , фам. Уживається замість іншого дієслова, зміст якого розкривається контекстом для вираження енергійної, несподіваної або необдуманої дії. 4》 у що , чим і без додатка , неперех. , розм. Падати, з силою ударяючи; засліплювати, засипати, заливати (про сніг, дощ і т. ін.). || безос. || перен. , фам. Давати ляпаса.

ЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. лі́плять; недок. 1. що. Робити що-небудь з в'язкої, пластичної речовини, матеріалу. Раб копає землю, теше камінь, і носить мул з ріки, і ліпить цеглу (Леся Українка); Опісля вони були в каменоломнях, збирали там мушлі, копали гончарську глину й ліпили з неї горшки (У. Самчук); Тут і буфет просто неба, і ятки з квасом, і народні майстри, що вчать усіх бажаючих глечики ліпити (І. Роздобудько); // Виготовляти з тіста кулінарні страви (вареники, пиріжки і т. ін.). Баба вже вареники ліпить (Сл. Б. Грінченка); Жінки .. стали коровай ліпити (Г. Квітка-Основ'яненко); Ярина ліпила на столі пиріжки із свіжовчиненого тіста (О. Бердник); – Як Ви ставитеся до фемінізму? – запитав якось Герман мою бабцю, спостерігаючи за тим, як вона ліпить вареники (Н. Сняданко); // також без дод. Створювати скульптуру як твір мистецтва з в'язкого, пластичного матеріалу. – З того часу, я…