літописець[літопи́сець]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
літопи́сець -сця, ч. 1》 У давній Русі – той, хто писав літопис (у 1 знач. ). 2》 чого і без додатка , перен. Про того, хто послідовно описує певні події.
ЛІТОПИ́СЕЦЬ, сця, ч. 1 . У стародавній Русі – той, хто писав літопис (у 1 знач.). Про наші племена літописець каже, що вони ріжнилися [різнилися] між собою своїми звичаями і побутом (М. Грушевський); В кінці літописець наш оповідає, що Ігореві посли вернулися в Київ з послами грецькими (І. Огієнко); – Літописець оповідав: князь Святослав ходив легко, як барс (О. Довженко). 2. чого і без дод., перен. Про того, хто послідовно описує певні події. Як глянеш на усе військо, пише тодішній польський літописець, то тобі здається, що пани з'їхались не на війну, а на весілля (І. Нечуй-Левицький); Г. Хоткевич – один з тих письменників, які стали літописцями такої визначної події, як революція 1905 – 1907 рр. (з наук. літ.).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 18 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | літопи́сець | літопи́сці |
| Родовий | літопи́сця | літопи́сців |
| Давальний | літопи́сцеві / літопи́сцю | літопи́сцям |
| Знахідний | літопи́сця | літопи́сців |
| Орудний | літопи́сцем | літопи́сцями |
| Місцевий | літопи́сцеві / літопи́сці / літопи́сцю | літопи́сцях |
| Кличний | літопи́сцю / літописче | літопи́сці |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| літопи́сці | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
— Літописець оповідає: князь Святослав ходив легко, як барс, — сказала Уляна, звертаючись до учнів.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)