лічилка[лічи́лка]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ЛІЧИ́ЛКА, и, ж., розм. Віршик із лічбою в дитячій грі. – Тихо-тихо ходить лихо... – чомусь вголос пригадую слова дитячої лічилки (І. Карпа); Лічилки – це невеликі віршовані тексти з чіткою рифмо-ритмічною структурою, призначені для випадкового обрання (звичайно одного) учасника гри із кількох (з навч. літ.).
«лічилка» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | лічи́лка | лічи́лки |
| Родовий | лічи́лки | лічи́лок |
| Давальний | лічи́лці | лічи́лкам |
| Знахідний | лічи́лку | лічи́лки |
| Орудний | лічи́лкою | лічи́лками |
| Місцевий | лічи́лці | лічи́лках |
| Кличний | лічи́лко | лічи́лки |
Літературні засвідчення
Можете, діти, погаласувати! ------------------- РОЗПОВІДІ ПРО КВІТИ Лічилка Ой, де, де Кущ росте? Що на ньому, Золотому, Листя золоте? Що на ньому Королева Рожа-Рожечка Рожева? В неї вінчик І перстінчик Золотий.
Джерело: literary_fts
Вікіпедія
Лічилка
Лічи́лка — невеликий віршований твір, зазвичай дитячий, яким визначають роль і місце в колективній грі кожного учасника. Належить до дитячого фольклору, створеного дітьми. Живий фольклорний жанр, який передається усно та зберігається в колективній пам'яті народу, переважно дітей.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B0